МІСТ

Утік фашист.
Світанок.
Ні душі.
Лиш березень нелегко йде по полю…
Червонозорі хлопці-гармаші
Нам принесли тоді жадану волю.

І на лафет присів артилерист:
– Ну, синку, принеси хутчіш водички! –
А де ж наш міст?
Ще вчора був тут міст…
Притьмом усе спинилось коло річки.

Тоді з усіх кутків прийшли діди
З сокирами, немов на поле брані.
Ще вчора ж помирали від біди:
Від хворостей, неволі, голодання…

Тягли з хатів розбитих сволоки,
Вцілілі верби в березі пиляли –
І звівся міст.
Нехай не на віки,
А все ж дідів солдати вихваляли.

І здужав міст.
По ньому військо йшло.
І на очах діди помолоділи.
І ніби ожило усе село
Із вільного, із радісного діла.

Хвилин отих збагни глибокий зміст,
Коли літа далекі переймаєш.

Воно як знаєш, що до світла міст,
То й сам у нього фермою лягаєш.

(1 votes, average: 5,00 out of 5)

Міст Не вірив я, Коли стояв на березі ріки, Стрімкої, широкої та бурхливої, Що перейду я міст, Із очерету сплетений І […]...

МІСТ Уздовж нерівного русла кипучої ріки трава незаймана росла, ховаючи стежки. А десь дороги з дальніх міст шукали перевіз. І важко […]...

ГОЛУБИНИЙ МІСТ Стала в лазурі туча, туча чорнокипуча. Як корабель – загриміла, заплакала – як немовля… спочуває їй земля. Тим часом сонечко […]...

Являються душі міст являються душі міст пейзажі людей урізьблені в пам’ять гортати сторінки серця з вдячністю щедрій долі за скарби пережитого до останньої […]...

МІСТ Труд його за належне усякий приймав, І ціни йому справжньої доти не знали, Поки вільно по ньому ішли й проїжджали, […]...

“У селі одному на Поділлі…” У селі одному на Поділлі – все життя, а й досі не знайшов – дід Карпенко ходить щонеділі у степу […]...

“І місячну сонату уже створив Бетховен…” І місячну сонату уже створив Бетховен. І тінь місяцехода вже зорям не чужа. А місяць все такий же: і молодик, […]...

ПРИТЧА ПРО РІКУ Давно колись була ріка Діала. І цар персидський на імення Кір. І лотоси біліли, мов піали. І берег грав вогнями, […]...

ПІЗНІ ВОГНИЩА Їх запалюють аж тоді, коли і найбільші верхи від учора – під снігом. Вони горять повільно, високо здіймаючи свій дим, […]...

IX Allegretto. Сад-пантеон САД між землею і небом ніби міст підвісний ніби міст підвісний провисає між небом і долом земним САД наче міст […]...

6. З’ява шоста: “Діалог двох невідомих” Крик: Господи, я голий, як часник; був ще вчора краплею вологи: нині ж мій заляканий язик прирекли казати щось вагоме. […]...

“На березі моря, на жовтім піску…” На березі моря, на жовтім піску, На березі моря, на сірім камінні, На березі моря, на гальці і піні, На […]...

“Ой щось воно рано, кохана, ой рано…” Ой щось воно рано, кохана, ой рано На схили печерські упали сніги. Безвітря, і спокій, і тиші омана, Лиш чути […]...

Білі акації будуть цвісти Білі акації будуть цвісти в місячні ночі жагучі, промінь морями заллє золотий річку, і верби, і кручі… Будем іти ми […]...

АВТОБІОГРАФІЯ В горах де ближче сонця, перший раз приглянувся небу, тоді щось дивне й незнане пробудилося у мені, і піднеслася голова, […]...

“Дивна річ: нічого не змінилось…” Дивна річ: нічого не змінилось – листя поривалось і світилось на прикові в яблунь молодих. Квітнуть, як і вчора, ніжні […]...

РОЗКОЛОЛИСЯ ЛІТА Провістило журавлиний перелет. Розтулило спраглі дзьобики бруньок… Одягну я по-козирному кашкет І візьму самій весні під козирок. Та й піду […]...

“Як прокидались ми в дитинстві…” Як прокидались ми в дитинстві Чи просто скажем – в колисках? Ми відкривали очі чисті, І сонце-сонечко в очах! І […]...

ДО МОГО БРАТА ОЛЕКСИ ЧЕРНЯВСЬКОГО, ЩО ЗБУДУВАВ МІСТ НА ЧЕРЕМШІ У РОТОКАХ Мостив мій братик мости З білої риби кості, З каменя дорогого, З перстеня золотого. Мости, брате Олексику, Мости ти, мій […]...

ШКІЦ ВЕСНИ Гомін, гомін.. Аж у березні – начало. Забалакало травою попід схилами. Закурликало з-під сонця, заячало. Протоптало ті стежини, де ходили […]...

ДЯДЯ ЖОРА, МІГРАНТ Переповнений Георгіями кавалере, вранці виходиш, ніби з вольєри, пахкаєш люлькою на пташок Божих, чигаєш при дорозі на перехожих. “Гей, куди […]...

“Вже вітер осідлав мої вітрила…” Вже вітер осідлав мої вітрила, Як у Шекспіра сказано. Пора!.. Щоб легко йшлось, присядь на хвильку, мила, І поцілуй, і […]...

ЗУСТРІЧ ДАЛЕКО Ген білорусочка іде пралісом, спускається в долину (за спиною кошіль, в руках барвінок). Чистенькі болота – води пращедра материзна. Ситняг […]...

ДІДИ Вони сидять, задумані всевіди, На прастарій, обвітреній колоді. Ведуть розмови про колишні біди, Про все, що стало на віку в […]...

“Що сталося? Чи Сонце другим боком…” Що сталося? Чи Сонце другим боком Зненацька обернулось до людей? Вони на себе ніби ненароком Сьогодні подивились іншим оком,- Пробилось […]...

“Море з моря ткалось гладко…” Море з моря ткалось гладко, Шовком слалося до стіп. А по ньому йшло дівчатко, Голе й чисте, наче хліб. Море […]...

БАБИНЕ ЛІТО човни крізь дим тіла у сон глибокої квітки смерті в заплющених очах заснованих сухою летючою слиною ідолів далини які пестять […]...

“Самотні пляжі..” Самотні пляжі над металево холодним озером І мокрі верби в жовтих плащах нескинутого листя згадують теплі, сонцем залиті плеса. Забутий […]...

БАБИНЕ ЛІТО човни крізь дим тіла у сон глибокої квітки смерті у заплющених очах заснованих сухою летючою слиною ідолів далини які пестять […]...

“Над Полтавою – літо бабине…” Над Полтавою – літо бабине. У Санжарах – падолист… Що ж ти, мила, зі мною бавишся: Став я тінню – […]...

СВЯТО ВОДИ Мокрі ще й досі вузький твій човен – цілісіньку ніч я плавав у ньому. Як зоря вже зійшла та й […]...

ДО КРИНИЦІ Уста закропивши, ми йшли на роботу, Чорноземну, вічну, трудну… Як же тепер, у твою спекоту, Моя рятівнице, тебе обмину? Кринице […]...

“Зійшлись, побрались, поєднались…” Зійшлись, побрались, поєднались, Помолоділи, підросли. Гайок, садочок розвели Кругом хатини. І пишались, Неначе князі. Діти грались, Росли собі та виростали… […]...

ВОЛОДИМИРУ СОСЮРІ Я Вас узнав з “Червоної зими”, Як був хлоп’ям, як пас чужі корови. Читали вірші під копою ми, Селянські пастушки […]...

ЛЕДА у гаю алювію білого блискавицею каскадою світла зійшов лебідь бог-лебідь мене покохав залебеділи верби шуварі зашуміли і на коліна стали […]...

ФУГА Сутеніло. Сатаніло. Погляд сходив кров’ю… В скафандрі хмар ішло землею небо. Сутеніло. Бомбами, бомбами, бомбами Бийте свободу в лоб!.. Праворуч […]...

ПАРТИЗАН Привезли, Щоб вішати, його. І зійшов він сам на поміст. І видно було його Людям далеких міст. Навшпиньки Словаччина підвелась, […]...

АНАКОНДА Може в танку анаконди Леопард скаменіє агатом, І зійдуть крилаті міраклі На кактусах велетенських. Ах! Хтось битиме в бубон повні, […]...

ВАНДА весільне зілля – розмарин розмарин – гірке зілля цей міст між берегами буття і небуття між зрадою й самопошаною між […]...

“Дві верби, дві журби, дві осінні задуми…” Дві верби, дві журби, дві осінні задуми, – Дві сестри, дві вдови входять в ліс, наче в думу. В лісовій […]...

Related posts: