СТЕП ОПІВДНІ

Блакитне небо, мов дугасте море,
Безоднею самітною стоїть,
Під сонцем степ, козацьке Дике поле,
Огнем переливається-жахтить.

Гарячий вітер хилить-нахиляє
Траву хвилясту стиха до землі,
І в прозирній золоченій імлі
Даль степова мов тоне-поринає.

Понад зелом-травою жар німий,
Переливаючись, пливе високо!
Розтоплюється воздух осяйний,
Тіснить у грудях дух і сліпить око.

Дивлюсь кругом: не фарбами, огнями
Картина світоіскрява горить;
Над нею любо попід небесами
Музика, мов срібло тонке, дзвенить.

То жайворонок, лірник одинокий,
Зайняв одрадну серцю вишину
І звеселяє світ шумно-широкий,
Співаючи про волю та весну.

Німує степ: йому ні на що воля.
Се немовлятко сонце в сповитку:
Судилась велетню дрімлива доля
На довгому байдужньому віку.

Закутавсь у свої зелені шати;
Пахущі мовчки, нюхає квітки;
Над ним по вітру носяться крилаті
Метелики, мов марево, легкі.

(2 votes, average: 2,50 out of 5)

СТЕП Ходе Степ. Замислений Степ. А на ньому синій, синій жупан. За туманом – туман і татарські загони… Розсипається Степ синім […]...

СТЕП Від полудня теплий вітер Стиха повіває, Під живущою росою Степ наш оживає. За могилою могила Зеленіє-мріє, І далеко проміж ними […]...

СТЕП Степ оторочений клинцятими вовками. Хто їх тут сірими нитками вишив, загривки посріблив і нанизав по колу на чорну заполоч хижих […]...

СТЕП СТЕП Гей ти, степ широколаний, Мій килиме сріблотканий! Розпростерся ти широко, Що не скине й орле око Твоє займище безкрає! […]...

СТЕП Іду шляхом; сонце сяє, Вітер з травами говоре; Перед мною і за мною Степ колишеться, як море; А затихне вітер […]...

МАЛЬОВАНИЙ СТОВП Обридла дневі суєта людськая, Спустився він спочити в темноті, І нічка тихая, мов чарівниця тая, Прибралася у зорі золоті. Широкий […]...

НА БЕРЕЗІ БЛАКИТНОГО І ЗЕЛЕНОГО МОРІВ Моря – зелене та блакитне. Зелене в обріях стоїть. Блакитне над зеленим квітне, іскриться і палахкотить. Зелене – жайворонком сяє, […]...

СТЕП Їдемо з батьком степом серед ночі; То як мій коник заграє, заскаче, Зараз чогось мому батькові в очі Сльози навернуться, […]...

СЕРЕД НИВ І ДИВ Ми йшли з тобою серед нив і див, коло млина забутого, старого. Сухий серпневий вітер золотив соломою Івашківську дорогу. Содомою […]...

“Знову степ встає із глибини…” Знову степ встає із глибини, Із душі, з очей, з моєї мови. Ось дожив уже до сивини, А не знаю […]...

“Розмоклий степ хапав мене за ноги…” Розмоклий степ хапав мене за ноги І ридма плакав, і волав: “Не йди! Не покидай херсонський край розлогий, Спинися, хлопче! […]...

МОГИЛА Десь далеко в чистім полі Могила стоїть, Округ неї на роздоллі Та тирса шумить; Степ широкий розіслався, Небо та земля; […]...

ОСІНЬ. СТЕП Теплінь. І сніг ще поля не замів. Стояли ми над килимом озимим З товаришем моїх дитячих днів, Що й чуб […]...

ЛІТО. СТЕП І – А вам тілько та при городі жить, А вам тілько на асфальті служить… – Співанка дивна, співанка ловка, […]...

“На поклик лебедя удосвіта…” На поклик лебедя удосвіта Серед осяянних небес Підвівся ліс в рожевих одсвітах, А з ним і степ, і світ увесь. […]...

СТЕП Скільки днів та безсонних світань Ти в мені хазяйнуєш, степе! Підступи до очей, устань, Дай мені надивитись на тебе. Говори, […]...

ВЕСНІВКА Цвітка дрібная Молила неньку, Весну раненьку: “Нене рідная! Вволи ми волю – Дай мені долю, Щоб я зацвіла, Весь луг […]...

СТЕП Суша й суша брала все на витрим – Завмирало в дзеркалі зіниць. Ковила як бігла, гнана вітром, Так і впала […]...

“Заблудилось ягнятко в степах…” Заблудилось ягнятко в степах, Не гляділось, дурненьке, отари. Біга, мекає,- взяв його страх, Боляче своїм києм ударив. Загубилось у буйній […]...

ВЕСНІВКА Цвітка дрібная Молила неньку, Весну раненьку: “Нене рідная! Вволи ми волю – Дай мені долю, Щоб я зацвила, Весь луг […]...

ЗАПОВІДНИЙ СТЕП Ген-ген Асканія зелена Фата-морганою встає І голос трубний подає… То кличе степова сирена Жадання трепетне моє. А над безхмар’ям та […]...

ВОЛОХ За морем степ, край моря степ, В степах волох з шатрами ходить: Крива коса, зубчастий серп Волоха в поле не […]...

“Гаї шумлять…” Гаї шумлять – Я слухаю. Хмарки біжать – Милуюся. Милуюся-дивуюся, Чого душі моїй так весело. Гей, дзвін гуде – Іздалеку. […]...

“Благословляю час той, і годину…” Благословляю час той, і годину, І ту ясну невимовну хвилину, Як я, об’їхавши світ-Україну, Тебе побачив, над людей людину. В […]...

ПАЛАНКА Заднілося. Вже пурхають пташата. Устало сонечко й позолотило Ввесь степ. Мов огняна чудовна шата І землю, й небо сяєвом окрила. […]...

“Сонцерадістю день налито…” Сонцерадістю день налито: світ воскрес з кам’яного сну. Наче книга, душа розкрита: зустрічаю нову весну. Знаю: дощ іде смертоносний, що […]...

ПІСНЯ Скажіть мені, добрі люди, В кого я вдалася,- Ще на світі не нажилась, А в журбу здалася? Чи вийду я […]...

“Там, де Ятрань круто в’ється…” Там, де Ятрань круто в’ється, З-під каменя б’є вода – Там дівчина воду брала, Чорнобрива, молода. Ти, дівчино, ти щаслива: […]...

Я ТЕШУ ЗАЛІЗО Тешу й стругаю чоло сталеве, Аж загоріли щоки! А в небі хмари – невпинні леви – Біжать у світ широкий. […]...

КОНИК-СТРИБУНЕЦЬ. БАЙКA У степу, в траві пахучій, Коник, вдатний молодець, І веселий, і співучий, І проворний стрибунець, Чи в пшениченьку, чи в […]...

ГОЛУБИ Прилетіли в гості голуби, Під вікном крильми залопотіли. Травень був. І ранок голубий. І, як діти, ми йому раділи. А […]...

ЗА УКРАЇНУ! За Україну З огнем завзяття Рушаймо, браття, Всі вперед! Слушний час Кличе нас – Ну ж бо враз Сповнять святий […]...

“Дві душі: одна шукає бурі…” Дві душі: одна шукає бурі, струн шалених на бандурі, срібнодзвонну, блискавок, поезій, братніх марсельєзів. А друга… друга – блакитний спокій […]...

“Ой, що то за дим, від якої пожежі…” Ой, що то за дим, від якої пожежі За вітром валує на київський вежі? То половці скачуть у люті сліпій, […]...

ДУМКА Як за лісом, за пролісом Ясне сонце сходить, Як за морем за далеким Десь воно заходить, – Я згадую інший […]...

ВАГІТНА ЖІНКА Благословенна ти серед жінок, Як зріє лона твого плід, Може спаситель, чи пророк, Прийде до нас крізь тебе в світ. […]...

“Поміняємо на весну…” Поміняємо на весну Шапку на картузика… Лиш галузочка воскресла, А він каже: “Му-зи-ка!” Можна луснути зі сміху! Ви бачили дивака? […]...

“Над гаєм грає птичий грай…” Над гаєм грає птичий грай, В дощі вдягаються тополі, І квітів жовто-синя повінь Біжить навшпиньках до Дніпра. І вже по-птичому […]...

ПОБРАТИМИ Із диким покликом край Базавлука Югнув ординець і розпливсь, як дим; Гаряча кров – потоком весняним, І степ широкий пойняла […]...

З-ЗА БУЙНИХ РІЧОК З-за буйих річок, де степ і воля, За панські межі, де гніт і кров, До тебе, темна голото гола, Летить […]...

Related posts: