Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







ПОБРАТИМИ

Із диким покликом край Базавлука
Югнув ординець і розпливсь, як дим;
Гаряча кров – потоком весняним,
І степ широкий пойняла розпука:

Упав козак… Та спорожняє лука
Навиклим рухом вірний побратим –
І навздогін, за вибалком крутим,
Полонить зайду бусурманська мука.

На щедру учту сходяться вовки,
З очей голодних блимають свічки,
Та не гоститися козацьким тілом.

Могилу шабля вириє, за мить
У головах калина зашумить,
І даль поклониться роменом білим.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4,00 out of 5)


ПОБРАТИМИ - СЛАВУТИЧ ЯР (ЖУЧЕНКО ГРИГОРІЙ)