Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові



СТЕП



Іду шляхом; сонце сяє,

Вітер з травами говоре;

Перед мною і за мною

Степ колишеться, як море;

А затихне вітер буйний, –

Степ, мов камінь, не двигнеться

І, як килимом багатим,

Ввесь квітками убереться.

Он нагнулась тирса біла,

Звіробой скрутив стебельці,

Червоніє материнка,

Як зірки, горять козельці;

Крикнув перепел в ярочку,

Стрепет приснув над тернами;

По кущах між дерезою

Ходять дрохви табунами.

Тихо всюди; тільки де-де

Вітеречок пронесеться

Та на землю із-під неба

Пісня жайворонка ллється…



СТЕП - ЩОГОЛІВ ЯКІВ