“Не в моднім якомусь платті…”
Не в моднім якомусь платті –
Веселе, дзвінке на ймення,
В сестринськім білім халаті
Приходить моє натхнення.
За всім воно допильнує,
На ноги поставить здужа.
Я трішки навіть ревную
Його до власного мужа.
Я трішки навіть боюся
Сказати щось необачно…
А втім, простіть, бо спізнюся
На дороге побачення.
Он воно вже сміється,
Он його чути кроки –
І серце тепліше б’ється,
Й добрішає світ широкий.
А в нього ясна усмішка,
А в нього слова суворі:
– Не забувайте – ви хворі,
Не можна вставати з ліжка…
Не можна вставать? Не треба,
Ще ж є в нас уяви крила:
Візьму й понесу у небо
Тебе, о хмарино біла!
Я вічний політ приємлю –
Хвилюй мене, сило дужа!..
А втім – вертаймось на землю,
Щоб не гнівити мужа.
Веселе, дзвінке на ймення,
Мати дочки та сина,
Біляве моє натхнення
Й законна чужа дружина.
Related posts:
- ЛОША Закохалася в лоша блискавка. Вона – блискавка, а воно – лоша. В нього – грива з шовку чорного, В неї […]...
- “Хваливсь один пристаркуватий тип…” Хваливсь один пристаркуватий тип, Що він зберіг здоров’я – душу й тіло, Що обдурити вміє навіть грип… І як то […]...
- МОЄ ВІКНО Моє вікно. Перекреслене рамами. Обплетене вітами яблунь, обліплене листям. Воно з шматками блакиті склом облите. На ньому, мов шаблі, танцюють […]...
- ГАРАЛЬДІВ ПЛАЧ О горе! Ставна і рослава, З обличчям, як сонце ясне, Киянка, дочка Ярослава, Не хоче за мужа мене. Я з […]...
- МАТИ Вона була красуня з Катеринівки. Було у неї п’ятеро вже вас. Купляла вам гостинчика за гривеник, топила піч і поралась […]...
- “Оця мерзота біля тебе…” Оця мерзлота біля тебе, Якої ти й не помічав За накипом щоденних срав. Якої бачити й не треба Во ім’я […]...
- СУВИД Ми завжди проїжджаєм це село. Ім’я у нього праслов’янське – Сувид. Тут навіть хмари особливо сунуть – сутемна синь на […]...
- ПРИНАДА Дівчино, у тебе радощі, смішки, Радощі, смішки, груди – орішки, Дай мені радості Тії хоч трішки! Буду їх мняти, Як […]...
- “Став під вечір я тихий як став…” Став під вечір я тихий як став… Став для мене все вищим, все вищим Той балкон, під яким я стояв. […]...
- Уривки слів, народжених із пам’яті (Із Йожефа Серваца) * живу живеш і ми ще в силі жити ото живімо поки в силі жити все буде […]...
- ЛЕГЕНІ О. Лишезі Іній, вже й очерети змерзли: навіть кінь – і той губами не відігріє (він був колись конем і […]...
- “День, як зiзнання у любовi…” День, як зiзнання у любовi, Весь розпрозоривсь i навис. Ще квітнуть зорi, i в дiбровi Ромени щс не одцвiлись. День, […]...
- ОСТАННЯ НІЧ Там, де кінець, там є начало. Але про це мовчить бетон; Ось яблуко на нього впало – Сумний цвинтарний бадмінтон. […]...
- САМОТИНА Люба подушечко, сестро моя самітненька! Де мій коханий! Скажи, де коханнє кохане? О, та й доріженька ж милому! О, та […]...
- ЕЛЕГІЯ 3 РЕФРЕНОМ Коли мені легко-легко на серці, тоді я знаю, чого воно так зробилось: сьогодні з-за океану на кінчикові світанку вернулись додому […]...
- “Старесенька іде по тій дорозі…” Старесенька іде по тій дорозі. Як завжди. Як недавно. Як давно. Спинилася. Болять у неї нозі. Було здров’я, де тепер […]...
- 6. НА ПІДСТУПАХ ДО ЛЬВОВА І Пора стояла літяна, чудова, Та ми тоді не славили її: Бої ішли на підступах до Львова – І весь […]...
- ЛЮБОВ ДО ЖІНКИ Знов у душі тривога не стиха: Дорослий син – мов гілочка суха. Робота – дім, робота – дім, і знову, […]...
- ПОЛЕЧУ Я, МАМО Ти знову, мамо, у печалі, хоч серце все мені прощає, усе прощає, та болить. Злечу зі світу за хвилину і […]...
- ДРУЖНЯ РОЗМОВА “Люби ближнього свого, як самого себе” Так, Я Люблю себе, Люблю і навіть дуже, Але без цього, любий друже, Я […]...
- РОЗКОЛОЛИСЯ ЛІТА Провістило журавлиний перелет. Розтулило спраглі дзьобики бруньок… Одягну я по-козирному кашкет І візьму самій весні під козирок. Та й піду […]...
- “Смолу зі смереки…” Смолу зі смереки – сльозу материнську – Візьму талісманом в дороги далекі. Ненько гуцульська, не плач, не журися, Чекайте на […]...
- “Якби не музика, воно б іще нічого…” Якби не музика, воно б іще нічого, А так ось музика – і жаль за чимось, жаль. Сміється, тужить і […]...
- РИКША Гонконг – місто контрастів. (З газет) Кіть-кіть коліща. Хуткіш – чап-чап! Хай коні думають, у них великі голови. А рикші […]...
- “Марко Поло казав неправду, коли…” Марко Поло казав неправду, коли запевняв, нібито мули, воли, осли над проваллям пітьми і тібетом імли привели його далі на […]...
- ДЖЕРЕЛО Біля нього іржавіють стріли, Що упали в некошений лан. Біля нього жили і старіли Покоління полтавських селян. Біля нього земля […]...
- ПОЕТ Усе – і небо, і трава святі для нього, пілігрима, а ще як в Спілці є права – хоч в […]...
- XXI. “Розбитий…” Розбитий, немов вікно, думаю про те, що не станеться. Не поведу тебе за руку, білу, неначе яблуня, в свій дім! […]...
- ЗВЕРТАННЯ ДО КОХАНОЇ Озирнись, за тобою березові крила вогніють, небо йде слідкома, озирнися, Маріє… Віє холодом м’ята, щоб дихалось ширше, видно край непочатий […]...
- ПРИТЧА ПРО СЛАВУ Прийшла до поета слава І тихо йому сказала: “Перо вже тобі ні до чого – Бери долото І вирубай пам’ятник […]...
- БУБЛИК З МАКОМ Принесла з базару бабка бублика онучку. – Я гостинчика купила, – тиче йому в ручку. Дід схопився: – Де купила? […]...
- ПРОВИНА Ми провинились, боже; ми – в болото насіння кинули. Воно ж-росте: так плавно вгору тане і цвіте, мов протилежність свічки. […]...
- Є. П. ГРЕБІНЦІ Скажи мені правду, мій добрий козаче, Що діяти серцю, коли заболить, Як серце застогне, і гірко заплаче, І дуже без […]...
- “Десь-не-десь, в якомусь царстві…” Десь-не-десь, в якомусь царстві, дзвони били по лицарству, дзвони били й перестали, бур’яном позаростали повмирали дзвонарі, залишились комарі. Комарі на […]...
- ДАЛЕКЕ-ДИТЯЧЕ Вогнем смичка обпалено горшки, в затишку срібному цвіркун снує кубельце, на конях синіх ручі дітваки до ставу йдуть – брязкотить […]...
- ДАВИДОВІ ПСАЛМИ Псалом 1 Блажен той муж, воістину блажен, котрий не був ні блазнем, ні вужем. Котрий вовік ні в празники, ні […]...
- Плач Єремії тільки-но збудували місто і навіть ще не встигли його заселити а вже пророк Єремія плакав над ним як над давно […]...
- “Пліч-о-пліч сплю з колишнім поліцаєм…” Пліч-о-пліч сплю з колишнім поліцаєм, Що наше військо зрадив у бою. Частенько він мене частує чаєм – І дивно: я […]...
- БЕЗСМЕРТНОМУ ЛЕНІНУ Вже всі повмирали, а сей не вмира, Безсмертний, нещасний, стоїть, як мара, Здається обузою, навіть проказою. Пора б закопати – […]...
- Я знаю силу слова Я знаю силу слова – воно гостріш штика і швидше навіть кулі, не тільки літака. Воно проміння швидше, в нім […]...