“День, як зiзнання у любовi…”

Related posts:

1. “Не в моднім якомусь платті…” Не в моднім якомусь платті – Веселе, дзвінке на ймення, В сестринськім білім халаті Приходить моє натхнення. За всім воно […]...
2. КРИНИЧНИЙ ДЕНЬ Криничний день як для почину відкрив джерела ворухливі, і вісник сонячної зливи квапливо крила золотив. Поклавши відтінь самоти на тихе […]...
3. “Білявий день втомився і притих…” Білявий день втомився і притих, І з глибини блакитного спокою Прямує сонце тихою ходою До роздоріжжя вечорів смутних. Не довгий […]...
4. ДЕНЬ В трудах звиває невгамовний день Своє гніздо ретельно, мов лелека. Чи радість сонцем, чи печаль, як спека, А він трубить […]...
5. “Ще день чи два – і зацвітуть сади…” Ще день чи два – і зацвітуть сади. Мій добрий батько вийде в світ розквітлий Й згадає брата, що під […]...
6. НАШ ДЕНЬ Наш день – як маків цвіт, Що сок його – отрута… Кувались наші пута Не дні, а тисячу літ. Наш […]...
7. “Вечірнє сонце, дякую за день…” Вечірнє сонце, дякую за день! Вечірнє сонце, дякую за втому. За тих лісів просвітлений Едем і за волошку в житі […]...
8. “День – як рік. Хмари й то вже стерлися…” День – як рік. Хмари й то вже стерлися Чистять небо з ночі до ночі. Сонце кроквами в обрій вперлося […]...
9. “День розтане в тихому багатті…” День розтане в тихому багатті, Догорить в калиновім вогні І спаде на золоте латаття, Наче попіл, в сивім тумані. Там […]...
10. Наш день – кільчення проростання наш день – кільчення проростання і колосіння ми – танцюристи бажаємо руками обняти небо в пошуках за невловимим райським птахом […]...
11. “Осінній день у золотій печалі…” Осінній день у золотій печалі, І жовтий лист зворушує до сліз, Довкола ліс і жовтий шум беріз, І лісниківна грає […]...
12. “Засяє день, і сутеніє…” Засяє день, і сутеніє. Сніги, як килими, лежать. Вітрець знемігся, тихо віє. Якийсь лісочок манячіє В далечині. Санки біжать. Якесь […]...
13. “Є день такий, коли нема печалі…” Є день такий, коли нема печалі, Нема турбот, а є вітри і море, І кораблі, припнуті до причалів, І небо […]...
14. “Є день такий – іскристий, як вино…” Є день такий – іскристий, як вино, Є день такий – спинись, прекрасний часе! Отам я жив. Отам колись давно […]...
15. “Виснажується день…” Виснажується день, забарвлюється тиша, крізь глицю швидко дише – колише павука в розірваній мережці, і полум’я зника в зотлілій головешці. […]...
16. “Проходит день, и ночь проходит…” Проходит день, и ночь проходит, Ни сна, ни грез. в ночи немой, И утро новый день приводит – Такой же […]...
17. Вечір (“День відходить, кудись поквапившись”) День відходить, кудись поквапившись. Вечір. Тиша. Тебе нема. І в рояля холодні клавіші білі-білі, немов зима. Три зорі, мов тугі […]...
18. “Осінній день, осінній день, осінній…” Осінній день, осінній день, осінній! О синій день, о синій день, о синій! Осанна осені, о сум! Осанна. Невже ця […]...
19. XV. “Де ти?” Де ти? Простоволосий вітер шука тебе по вулицях, в білих тунелях людських лиць, між водоростями дерев. Ущухло небо. Сонце зіслабло, […]...
20. Так день далек Так день далек, Как ночь, Когда гроза. Когда глаза Не могут видеть Капелек дождя. Но ловят их Губами У порога […]...
21. “Сонцерадістю день налито…” Сонцерадістю день налито: світ воскрес з кам’яного сну. Наче книга, душа розкрита: зустрічаю нову весну. Знаю: дощ іде смертоносний, що […]...
22. “В день молодого сонця, коли в росі трава…” В день молодого сонця, коли в росі трава й під голову лежачу вода не підплива, коли очима в’яжеш повітря у […]...
23. “Мандрує день за літніми вітрами” Мандрує день за літніми вітрами. Поля… Поля… Не видно ні душі. Село з долини дзвонить криницями, і шарудять пошерхлі комиші. […]...
24. “Осінній, сірий день. Над лісом крячуть круки…” Осінній, сірий день. Над лісом крячуть круки І вітер у корчах дивними голосами За літом плаче. З зимна терпнуть руки, […]...
25. День утонул в ночи День утонул в ночи. Улицы спят в дожде. Дом превратился в тень. Еле заметен столб. Комната без углов. Стулья во […]...
26. ДЕНЬ РОДЖЕНИЯ Нечаянно я забыла День рожденья своего. А может быть, нарочно не хочу Я часовую стрелку повернуть Обратно в детство. Боюсь […]...
27. “День ішов і в промені сурмив…” День ішов і в промені сурмив, Молодим клечанням оповитий. Ради жарту викликав громи. Утішався радощами літа. Не минув. Гарячий сонця […]...
28. ДЕНЬ Люди, людоньки, дивіться! Кружеляє голова – сонцем сповнена по вінця денна сфера колова. Гляньте звисока під ноги, тут володарі лиш […]...
29. Я закрываю день ресницами Я закрываю день ресницами, Но почему-то мне не спится. Я думаю о дне ушедшем, Но не дошедшем До встречи с […]...
30. І знову день – мов світлі соти І знову день – мов світлі соти. Свій шлях облітує бджола. Поезія – моя робота, Душі й бентежного чола. Щодня. […]...
31. “Під вечір виспів благодатний день…” Під вечір виспів благодатний день, Налитий сонцем, мов бджолині соти. Він був як рік (коли сидиш як пень), Він був […]...
32. “Третій день бушує море…” Третій день бушує море – Гнівне, збурене, суворе, Третій день громади хвиль Крутять піняву кадриль. Сім чи вісім в морі […]...
33. “Пресвітлий-світлий день. Із дива кам’яніє…” Пресвітлий-світлий день. Із дива кам’яніє, судомлячи гілки, розчахнута верба, і срібний літачок у небі ледве мріє, і ковза синя тінь […]...
34. “Ридає день, як горобина ніч…” Ридає день, як горобина ніч. Навіщо, мамо, познімали в хаті рушники? Великдень ще далеко. Ще рано мазать хату. Ой, тату, […]...
35. МОЄ ВІКНО Моє вікно. Перекреслене рамами. Обплетене вітами яблунь, обліплене листям. Воно з шматками блакиті склом облите. На ньому, мов шаблі, танцюють […]...
36. “Коли спадає день шалений…” Коли спадає день шалений у вечорову синю сіть, забутий сад несе до мене бентежний шелест верховіть. На плавних обертах скрегоче […]...
37. “І день іде, і ніч іде…” І день іде, і ніч іде. І, голову схопивши в руки, Дивуєшся, чому не йде Апостол правди і науки? 5 […]...
38. “Загнуздані…” Загнуздані крижасті ясени дрижать і рвуть гнуздечки вітру. День вкопаний. По щиколотки в землю. Верба, мов день, обчухрана, ребриста, прорвалась […]...
39. Спадав той день фіалками у сніг Спадав той день фіалками у сніг, Ходила туга, ніжна і красива. І сніжну косу, і льодинки ніг Вже кутав захід […]...
40. ПІЗНЬОЇ ОСЕНІ Понад водою птах стеливсь, понад водою голубою ширяв уже пожухлий лист і застив літо сам собою. Вода засмучена була, бо […]...