БЕЗСМЕРТНОМУ ЛЕНІНУ
Вже всі повмирали, а сей не вмира,
Безсмертний, нещасний, стоїть, як мара,
Здається обузою, навіть проказою.
Пора б закопати – настоявся вже,
Та наша сільрада його стереже –
Ночами собаку до нього прив’язує.
1998 р.
Українська та зарубіжна поезія
Вірші на українській мові
Вже всі повмирали, а сей не вмира,
Безсмертний, нещасний, стоїть, як мара,
Здається обузою, навіть проказою.
Пора б закопати – настоявся вже,
Та наша сільрада його стереже –
Ночами собаку до нього прив’язує.
1998 р.