БЕЗСМЕРТНОМУ ЛЕНІНУ

Related posts:

1. ДОБРА ДУША Чоловік говорить жінці: – Ти сходи по воду. – Жінка глянула сердито: – У таку негоду? Та хороший же хазяїн […]...
2. ЛЕГЕНІ О. Лишезі Іній, вже й очерети змерзли: навіть кінь – і той губами не відігріє (він був колись конем і […]...
3. КОЛИМСЬКА ВЕСНА Посвітлішали хмари, зігріті весною, І над горами гливий туман посвітлів,- Вже й колимська зима не здається страшною, Зм’якла сила її […]...
4. “Не в моднім якомусь платті…” Не в моднім якомусь платті – Веселе, дзвінке на ймення, В сестринськім білім халаті Приходить моє натхнення. За всім воно […]...
5. ВІРШ БЕЗ ПРИСВЯТИ До цих рядків не ставлю я присвяти. Вони, по всьому, вродяться сумні. То скажуть, що пояснення давати Або ще інший […]...
6. ПЕТРОГРАД Із Фінляндського із вокзалу Йде по кризі гер щур до провалу. Не торкнувшись ні криці, ні ралля, Сто народів жене […]...
7. ПОРА Пора звикати до суворих слів, Твердих, як золоте дубове брусся, Пора навчити дочок і синів, Що Україна – мати, не […]...
8. 4 Все на світі з пластика скоро буде, Навіть у собаки в садку халабуда, Навіть в азіатськім храмі Будда, Навіть серце […]...
9. КАСАРНЯ ми навіть її не бачимо і не знаємо яка вона адже вдосвіта вибігаємо з неї і повертаємось коли споночіє певно […]...
10. У кожного в життi своя пора У кожного в життi своя пора, Коли Душа вiдкрита для любовi, Для нiжностi, поезiй i добра, Коли квiтує в свiтi […]...
11. “Не треба класти руку на плече…” Не треба класти руку на плече. Цей рух доречний, може, тільки в танці. Довіра – звір полоханий, втече. Він любить […]...
12. ВЕЛИКІ СЕЛА Великий Житин, Великі Цептцевичі, Великий Стидень… Народе мій, оце твої джерела, Колиски твого роду і надій. Вросли могутньо ці великі […]...
13. HOI TRIAKONTA Ви пам’ятаєте: в дні тридцяти тиранів Була та сама навісна пора: Безмовний пнікс, безлюдна Агора І безголосся суду і пританів. […]...
14. ДОРОГА врізується в землю а тобі здається що у простір переходить з місця в місце а тобі здається що в майбутнє […]...
15. ПОРА Вже й сум посивів від турбот щоденних, (Старіються в цім світі й почування). В саду достиглих слив співає вітер, Осінню […]...
16. ЗИМНИЙ РОМАНС Застыла тревожная ртуть, И ветер ночами несносен… Но, если ты слышал, забудь Скрипенье надломанных сосен. На черное глядя стекло, Один, […]...
17. СЛУШНА ПОРАДА Вовчиська ледь не довели до сказу. Лисиця заїдала, взяв би її грець. – Ти в курнику не був іще ні […]...
18. ПЕСНИ ИЗ ОЧЕРКА “НА ЧАНГУЛЕ” 1 Темная дорога ночью среди степи – Боже мой, о боже,- так страшна! Я одна на свете, сиротой росла я; […]...
19. “Що ж, авторучка – це не шабля з піхов…” Що ж, авторучка – це не шабля з піхов. Ворожа кров не бризне з-під пера. І лиє дощ. І гетьман […]...
20. “Бачила нині друзів…” Бачила нині друзів: Собаку й хлопчика коло церкви, Прикритих одним плащем. Ви розумієте, Друже: Тому виходжу в місто З кишенями, […]...
21. НАШ ЧАС Час спекуляцій. Час дворуш. Час продажу дешевих душ. Час, мов зміюка, витіка, Пустивши матір з молотка. Час пре, немов гладкий […]...
22. 6. Постраховисько Антосем Григорчуком у нас ще й понині лякають маленьких дітей і напевно не тільки через те що в нього тонкий […]...
23. ВІДДАЛЕКИ Ви, сцени літ малих, що люба пам’ять ваша Здається з тим, що є, контрастом над гірким, Де засвілилася душа в […]...
24. Осінь з маленькими деревами наша осінь з маленькими деревами дуже швидко минула скільки ж бо треба того часу для рудого листя щоб опало воно […]...
25. ДЖЕРЕЛО Біля нього іржавіють стріли, Що упали в некошений лан. Біля нього жили і старіли Покоління полтавських селян. Біля нього земля […]...
26. ПРАВИЛА НІЖНОСТІ Бульваром, змереженим зеленими тінями, кожен виямок обминаючи, котиться плавно, надійно автобус особливого призначення. Де він прокочує – все зупиняється, навіть […]...
27. СУВИД Ми завжди проїжджаєм це село. Ім’я у нього праслов’янське – Сувид. Тут навіть хмари особливо сунуть – сутемна синь на […]...
28. СНЕГУРОЧКА Что так Снегурочку тянуло к тому высокому огню? Уж лучше б в речке утонула, попала под ноги коню. Но голубым […]...
29. СВІТАНОК Місяць спадає за обрій, Корчиться ночі мара. Нашій ватазі хоробрій Вже відпочити пора. Гори здригнулись глибоко. Крикнули глухо ліси. Гостре […]...
30. МІЙ ХРЕСТ Сьогодні вечір, а вона – з ними. Сьогодні вітер, а я сам, знову. Оце мій хрест, зніміть його з мене. […]...
31. ПРАДІД Космач іноді видається мені древнішим від Києва… А в якому столітті загублене його заплічне мале село, де з прадіда всі […]...
32. “Скінчилась лютого пора…” Скінчилась лютого пора, Тепліє, м’якшає повітря І Лиса лисіє гора, І крук полоще горло вітром. Ще день, ще два і… […]...
33. ШИНОК Галас, гук і крик, Аж трясеться шинк! Хто пісню заводить, Далі й занявчить; Із барил дзюрчить, Все ходором ходить: Брязкотня […]...
34. “Навіщо ж декламація? Все значно…” Навіщо ж декламація? Все значно і важче, і складніше. І бува, така пласка глупота однозначна себе ховає за гучні слова. […]...
35. “Де зацвітають густо вишняки…” Де зацвітають густо вишняки, На цвинтарі є в закутку могили, Березові хрести, як білі крила, Всі порубали вщент більшовики. Лежать […]...
36. СЛАВА ХУДОЖНИКУ В небо піднявшись, осінь прощалася в небі з Москвою, Падали стиглі червінці на скроні землі молодої. Тихо стояли ми всі […]...
37. ДАВИДОВІ ПСАЛМИ Псалом 1 Блажен той муж, воістину блажен, котрий не був ні блазнем, ні вужем. Котрий вовік ні в празники, ні […]...
38. БУЗИНОВИЙ ЦАР У садочку-зеленочку ходить вишня у віночку. Хтось їй грає на дуду, подивлюся я піду. Баба каже: – Не ходи! Темні […]...
39. УКРАЇНСЬКИЙ ПОЛІТИКУМ Отак і продаються прапори: Такі собі дешеві дипломати – Перевертні не вибулі із гри, Що не змогли себе реформувати. І […]...
40. “Далека, незнайома сторона…” Далека, незнайома сторона, Здається, навіть небо тут інакше. Але нараз – тополя край вікна, І щось таке в ній українське, […]...