7. ДУКЛЯ
…Ми завжди прагнули обходити гори. Наступ 38-ої армії 1-го Українського фронту на окремому операційному напрямку у вересні-жовтні 1944 р. був, мабуть, винятковим випадком, одначе, він був виправданий політичною метою…
За час операції армія втратила б
Монументом – сірий камінь.
Стиглі роси у траві.
…Змовкли битви за роками,
Тільки спогади – живі.
Рання осінь. Чисте небо.
Гори – синькою здаля.
Та не пахне вереснево
Зрита бомбами земля.
Стоїмо під містом Кросно,
І пояснює комбат:
“Вийшла наша тридцять восьма
Лівим флангом до Карпат…”
По підгір’ю – канонада:
Дотом – кожна висота.
А за ним – “вал Арпада”
Вздовж Карпатського хребта.
Там і чорт зламає ногу –
Краще б гори обійти.
Та з-за Дуклі на підмогу
Ждуть – не діждуться брати.
Виглядають нас повстанці,
Вся Словаччина чека…
“Штурм почнеться завтра вранці –
І задача нам така:
До загину, до останку,
Що б тут бій не заварив, –
Прикривать піхоту й танки,
Ті, що ввійдуть у прорив.
В правоті своїй високій
Кожен твердо зрозумій:
Буде впертий і жорстокий
І трудний у горах бій.
Ціль наземну при потребі
Бийте сміло тут і там,
Головне ж – аби у небі
Жоден “юнкерс” не літав!..”
…І пішли на доти й дзоти
Зорекрилі літаки;
На Дуклянські на висоти
Наші вдарили полки.
Не стихає канонада,
Дотом – кожна висота:
То озвався “вал Арпада”
Вздовж Карпатського хребта.
Звідтіля імла похмура
Сипле градом вогняним…
Перед валом – Лиса Гура,
Банська-Бистриця – за ним.
Та проб’ються наші роти –
І обнімуться брати…
Лиш не всім на ті висоти
В жовтні випаде зійти.
В горах, зворах, на узліссях,
Де вогню смертельний шквал,
Упаде нас двадцять тисяч –
Поки візьмем первал.
Поки ляже сірий камінь
На скривленій траві…
…Змовкли битви за роками,
Тільки спогади – живі.
(2 votes, average: 3,50 out of 5)