Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові

СХОЖІСТЬ

– Що б там люди не казали, –
Мовить Герасим. –
В мене син уже чималий
Я горжуся ним.

Має силу він солідну,
Добрі кулаки
І за себе, як потрібно
Постоїть таки.

А що бреше там чи б’ється, –
Все оте пусте.
Із роками те минеться.
Він же ще росте.

Як мужчиною він стане,
Зрозуміє все.
Те що треба він дістане
Й в хату принесе.

Усміхнулася дружина
На балачки ті:
– Ой нелегко буде сину
У його житті.

Він же в тебе вдався, бачиш?
Ви з ним, як брати,
Бо такий, як ти ледачий
І дурний, як ти.


СХОЖІСТЬ - КРАВЧУК ВАСИЛЬ ІВАНОВИЧ