“Не підкормлюймо, браття, себе поразками…”

Не підкормлюймо, браття, себе поразками
І не будуймо храм на старій руїні.
Годі нам почуватися свинопасами, –
Живий ще козацький дух в Україні!
Згірклих сліз, наших втрат
не підносьмо річницями,
Не впадаймо в річища
великого вітчного смутку,
Наші спогади хай тільки стануть лічницями,
Щоб могили назавжди поросли незабудками.
Лиш сили духу, та більше ще матеріальної
Набираймося, щоб підвести одностайні колони.
Від зорі перемоги народної, справді, астральної,
Запалімо серце від зорі, що не згасне і не охолоне.

(2 votes, average: 4,50 out of 5)

“Любити більше матір, ніж себе…” Любити більше матір, ніж себе, Любити більше землю, ніж державу, Та більше стелі – небо голубе, Та більше слави – […]...

ГЕЙ, БРАТТЯ ОПРИШКИ Гей, браття опришки, налийте горілки, До ватри довержте ще дров. Настрійте ми горло голосом сопілки, А я вам співати готов. […]...

ПОЕЗІЙКА ПРО СЕБЕ Чому я веселий коли знаходжу слово Закоханий в павзи я люблю павз дивну мову Я захвату лірик поет буйних павз […]...

“Понадувалось браття, як сичі…” Понадувалось браття, як сичі – Від слави чи від жиру розпирає?.. Я журавлем в осінньому ключі (І сивий, і сумний) […]...

ПРО СЕБЕ Я розчаровуюсь все більше Перед найглибшим чаруванням. Моя уява – це не вірші, Це не пасивне споглядання. Майбутнє – центр […]...

АТЛАНТИ ВІКІВ Підняли ми червоне крило, обнялися міцніше. Більшовицьке пагіння росло – і ставало нас більше. Ми летіли під хмари папах, але […]...

ЧИТАЧАМ ПОЕЗІЇ Не шукайте родзинок, читаючи вірші.- Так лиш діти примхливі розжовують здобу. Члени вашого тіла не кращі й не гірші – […]...

“В дідівській хаті пахнуть дині…” Ф. Мілевському В дідівській хаті пахнуть дині, з горища сіна борода звиса. А діда вже нема… І в сінях ледь […]...

ЯК Я, БРАТТЯ, РАЗ СКОНАЮ. Думка Як я, браття, раз сконаю, Занесіть мня, де я знаю, Та й просіть там трошки глини, Як для мене, сиротини. […]...

“Споминайте, браття милі…” Споминайте, браття милі, Славнії часи старі!.. Ніби Прута бистрі хвилі, Плили руські лицарі. Блискали шеломи в сонці, Червонилися щити, – […]...

Шляхи В балки вужами повзете спроквола, В’єтесь в’юнами з польових ярів… О, скільки тут ходило кобзарів, Думками хмурячи смагляві чола! Про […]...

“Цар руху, мислі цар (згадав хтось – Іудеї)…” Цар руху, мислі цар (згадав хтось – Іудеї) В жорстокий світ беззахисним явивсь. Де правда сили, звірі де й пігмеї […]...

ПІШЛА Довго будуть сумніви долати І морочить голову мені, Хоч і знаю – назавжди пішла ти, Назавжди розтала вдалині. Щастя знов […]...

ЛЕБЕДІ МАТЕРИНСТВА Мріють крилами з туману лебеді рожеві, Сиплють ночі у лимани зорі сургучеві. Заглядає в шибку казка сивими очима, Материнська добра […]...

К САМОМУ СЕБЕ Ты унываешь о днях, невозвратно протекших, Горестной мыслью, тоской безнадежной их призывая – Будь настоящее твой утешительный гений! Веря ему, […]...

ШЛЯХ ДО СЕБЕ Немає шляху отакого крутого Ні в темному морі, ні в хмарному небі, Як та безконечна терниста дорога, По котрій я […]...

ЗОРІ-ОЧІ Зорі-очі, очі-зорі Тут і там, Тут зорять – до дна прозорі, Там зорять – як іскри в морі… Зорі-очі, очі-зорі, […]...

“Час пливе, а я живу, як тінь…” Час пливе, а я живу, як тінь. Мертво в душах, порожньо і глухо. Жду не лицарів, але прозрінь – Пломінкого […]...

ПОГЛЯД НА СЕБЕ ЗЗОВНІ прийнявши в себе очі й невиразну форму уст ти хочеш їх ти хочеш білих рук що розтягаютъ ніжність по […]...

Спитаймо себе – хто є ми? Спитаймо себе – хто є ми? Чому без держави вiками? Прокляття якої вини Так довго тяжiло над нами? Молiмось за […]...

“Це я для себе, ти пробач…” Це я для себе, ти пробач, – Така буває мить, Коли невидимий сурмач Тривогу просурмить. І вже формується состав, А […]...

“Зима побілила сади…” Зима побілила сади – У квітні їм знов квітувати. А мати пішла назавжди І вже не повернеться мати. Сувора настала […]...

“Чому себе я так неволю…” Чому себе я так неволю, чому за все, що не таїв, я маю тільки згусток болю – уста зневірені твої? […]...

СОВЕТ САМОМУ СЕБЕ Тебе, знать, невтерпеж, Когда, в минорном тоне Заладивши, поешь О собственной персоне. Уж будет о себе Да о своем несчастье! […]...

ОДА ДО ЛІЖКА АБО КОЛИСКОВА ДЛЯ СЕБЕ Ліжко моє – моя поетична майстерня Ліжко моє – мій найщиріший друг Ліжко чиєсь – do you sleep English? Ліжко […]...

“Я серджусь на себе, повірте…” Я серджусь на себе, повірте! Давніше бажала Твердих, чоловічих долонь З мозолями від списа, Не витончених, без прикрас, Бідою порепаних. […]...

“Ті, що народжуються раз на століття…” Ті, що народжуються раз на століття, умерти можуть кожен день. Кулі примхливі, як дівчата, – вибирають найкращих. Підлість послідовна, як […]...

СЕБЕ, ЛЮБИМОМУ, ПОСВЯЩАЕТ ЭТИ СТРОКИ АВТОР Четыре. Тяжелые, как удар. “Кесарево кесарю – богу богово”. А такому, как я, ткнуться куда? Где мне уготовано логово? Если […]...

Я памятник себе воздвиг нерукотворный Я памятник себе воздвиг нерукотворный, К нему не заростет народная тропа, Вознесся выше он главою непокорной Александрийского столпа. Нет, весь […]...

“Все сущности вместив в себе природы…” Все сущности вместив в себе природы, Я был ее устами и умом; Я в ней читал все символы, все буквы, […]...

“Пильніше й глибше вдуматися в себе…” Пильніше й глибше вдуматися в себе… Ти звівся й стверд у лютій боротьбі, З кісток і тріщин викладений склепе, Маленький […]...

ДО ГОРДОЇ РОСЛИНИ, ЦЕБТО ДО СЕБЕ САМОГО Широкоплечі пні. Черва і червень. З погаслих зір срібляве порохно обсипує дубове листя. Дно підземних рік. Тремтять рослинні первні. Хмарин […]...

“Я тікаю від себе, від муки і втоми…” Я тікаю від себе, від муки і втоми, Від крикливих окатих міст. Я самотній бреду в білу папороть снів, Я […]...

Ми до дерева глузду себе присилили аббасе ми до дерева глузду себе присилили аббасе сіль текла бородою але не до рота текла ми ридали навскач ми покірно […]...

“Палю себе на тихому вогні…” Палю себе на тихому вогні Буденщини, якій немає краю, І в метушні людській не помічаю, Як проминають і роки, і […]...

“Музеї мовчать, увібравши у себе минуле…” Музеї мовчать, увібравши у себе минуле. Картини мовчать, та мовчанням говорять багато. Із столичного гамору, із столичного ритму і гулу […]...

“В ресторані себе почуваю погано…” В ресторані себе почуваю погано – Чи до тиші я звик, чи від моди відстав. Чи тому, що колись був […]...

“Я себе серед неба не бачу…” Я себе серед неба не бачу, І в безмежжі немає мене. Мою долю – сумну і незрячу – Птах удачі, […]...

“Шляхи до пізнання себе важкі” Шляхи до пізнання себе важкі – Відважмо в міру і заслуг, і слави… В житті ми інколи далеко не такі, […]...

Я себе посеред ікони на дерево проміняв я себе посеред ікони на дерево проміняв і ніч прилипає до горла холодним вологим лезом вони справді кожної ночі підбирають […]...

Related posts: