5. ОЗИМИНА

Related posts:

1. ПЕРЕСПІВ З НАРОДНОЇ Гей, у лузі та й не перше літо Виляга некошена трава. Гей, у полі та й не перше жито, Та […]...
2. ОЗИМИНА Народжена якраз перед снігами, Зелена, безтурботна, молода, Знайома із дощами й холодами, Вона вже знає, що таке біда. Тепер її […]...
3. “На вичахлій землі росте озимина…” На вичахлій землі росте озимина – І знов життя підноситься на зиму, Немов калини кущ неопалимий… Хай сковує все мертва […]...
4. СМЕРТЬ БЕРЕЗИ В Біловезькій Пущі майже через Тридцять літ по закінченні війни Береза підірвала себе на фугасі, Натиснувши на чорну смерть корінням. […]...
5. ЗНОВ НАСТАНЕ ЛІТО Я не знаю, що з тобою, де ти І чи знов зустрінемось коли… Та хотів би, щоб зими замети Літа […]...
6. ПРОХАННЯ Коли забуду я, Коли забуду Свої пісні, Коли не буду я, Коли не буду, – Ти вір мені. У сльози […]...
7. ВОСЕНИ-ЛІТО Була мого віку в маї ти моя зозуля. Де взялась шуря-буря, холодом подула! Нас погнала-розігнала, я один зостався. Пройшло літо, […]...
8. “Даремно сняться золоті снопи…” Даремно сняться золоті снопи На незміренно-прадідному полі. Куди втекли Шевченкові тополі І де сховались тирсові степи? Звелів Нептун: “Морями потопи […]...
9. БАБИНЕ ЛІТО Літо бабине, бабине літо… Серце чує осінні путі… Хтось заплутав зажурені віти в павутиння нитки золоті. Листя слухає вітру зітхання […]...
10. 1. V. 914-го Сьогодні перше число мая перше мая веселий день молодої весни. Всі сквери й парки залюднені вдень а ввечері відчиняться сади. […]...
11. “Перше листя пливе по серпневій воді…” Перше листя пливе по серпневій воді, Непомітно відходить за обрії літо. Ми з тобою, кохана, іще молоді, І не треба […]...
12. СТЕПИ ХЕРСОНЩИНИ Степи Херсонщини, степи родимі, Соломоверхі клуні на току, Розлогі верби в ранішньому димі,- Вас не забуду на своїм віку! Хлюпоче […]...
13. ПОНЕСИ МЕНЕ, ВЕСНО Понеси мене, весно, Через хвилю воскреслу В зачаровані сонцем далекі степи. Подаруй мені, весно, Золоті перевесла, Щоб в’язати проміння в […]...
14. “В посушливе літо – в душі чебреці вигоряють…” В посушливе літо – в душі чебреці вигоряють, в душі чебреці вигоряють, і в’януть в душі полини. В посушливе літо […]...
15. ТІНІ Близькі обличчя линяють На подіб’я печерних малюнків, Листків папірусу Та плинних хмар, що під вечір Топляться в золоті, Міняючи свої […]...
16. “Спинилось літо на порозі…” Спинилось літо на порозі І дише полум’ям на все, І грому гордого погрози Повітря стомлене несе. Умиється зелене літо І […]...
17. “Стою, вдивляючись до щемних сліз…” Стою, вдивляючись до щемних сліз У неба шовк. Десь там зоря висока Мого кохання. І Великий Віз Зорить на мене […]...
18. СМУТОК Заховав я смуток в заростях калини, В здичавілих нетрях бузини. – Не показуйсь, смутку, – я прохав невпинно. – І […]...
19. “Мій дід умер, коли жита у полі…” Мій дід умер, коли жита у полі Вже наливали туго колоски. Ще хоч би місяць!.. Але згас поволі, Стискаючи судомно […]...
20. “Осінній, сірий день. Над лісом крячуть круки…” Осінній, сірий день. Над лісом крячуть круки І вітер у корчах дивними голосами За літом плаче. З зимна терпнуть руки, […]...
21. НАД БУГОМ Сядем тут, відпочинемо, друже, Розіславши на камінь шинель. Ой широко розлився ти, Буже, Ой далеко плисти до тих скель! Кожен […]...
22. “От і знову в позолоту…” От і знову в позолоту Одягаються Карпати – Літо скінчило роботу, Літо хоче подрімати. Ти ж трудися на здоров’я, Люба […]...
23. КОЛЯДКА ЗА УКРАЇНУ “Любіть її. Во время люте, В остатню тяжкую минуту За неї Господа моліть”. Т. Шевченко вже до вічности півкроку та […]...
24. БАБИНЕ ЛІТО Знову сьогодні літає в полях бабине літо… Бабине літо… За справжнім як – жаліти чи не жаліти?.. Тиша окутує земний […]...
25. ЧУМАЦЬКИЙ ВІЗ У Крим далекий виряджали сина. Волів купляли, ярма і занози. На оболоні мати голосила І виливала на чумарку сльози. Гули […]...
26. ПРОМОВКА ПРО ВОВКА (З циклу “Вертепчик”) Люди: Горіхові свої мовчазні двори обгородили ми білим залізом, бо вже наш Іван їде з гордої війни – в листочок […]...
27. ВАСИЛЬ МИСИК Чому покинув дім, полин, – Степи свої квітучі? Стоїш тепер, як перст, один На потьмянілій кручі. Промарнувалися літа У гуркоті […]...
28. “Коли наляжуть хмари на долини…” Коли наляжуть хмари на долини В понуру пору, – виринає день Ясного півдня і рубає впень Почахлу пітьму з неба […]...
29. ПРОКЛАДАННЯ ЛІНІЇ ЕЛЕКТРОПЕРЕДАЧ Тягни дроти. Ступай в степи. Живого – цур! – не зачепи! Ступай в степи Сягнистим кроком І землю потом окропи, […]...
30. БІЖЕНЦІ За балкою ідуть бої, Війна гримить за балкою. Степи, дороги, кураї, Плетуться гарби валкою. Жінки на гарбах – хто вони? […]...
31. ДО ЖИТТЯ Прихилля серця, мови любота, – з твоєї ласки шовк – ніжніше дихать, я маю все, і навіть гіркота, щоб смак […]...
32. О ВРЕМЕНАХ ЛІТНІХ І О ЗИМНІХ Бог-господь сотворив нам времена і літа, котрії будуть трвати до кончини світа. І часи теж всякії од нього створенні, но […]...
33. “вона і сніг темнаво золоті…” вона і сніг темнаво золоті. тонкі сліди її тонких життів ще тихо проступають крізь окладень. і скапує волосся по щоці, […]...
34. ДВА ВОЛОДЬКИ (Уривок) …Вісім весен і зим, Вісім осен і літ, то тривога, то гніт, люті чорної дим налітали круками на мене, рвали […]...
35. ДВА СВІТИ – Розкажи мені, сивий діду, Про свої парубоцькі дні, Чи ганяв ти по білому світу, Як ось довелося мені? Я […]...
36. ДЖМЕЛИК Прийшов з війни сусід, мій старший друг. Як зиму зимувалось, небораче? Ходімо, каже, на весняний луг, Бо я його давно-давно […]...
37. “Він був як полум’я. Його рядки…” Та не однаково мені… Шевченко Він був як полум’я. Його рядки – Дзвінкі і небезпечні, наче криця, Переживуть і жито, […]...
38. МИКУЛА Летять віки, палає сонце в небі, Минають трони, Трої, королі – Усе минає, хоч не все – у невідь, А […]...
39. СУЧАСНИЙ ТИП Отакий егоїзм: “щоб і я, і сім’я, ще й лишилось для внуків… А що навколо – муки, Стільки розпачу, ям… […]...
40. “Тут літо ходило, а нині – осінь…” Тут літо ходило, а нині – осінь. Покошено трави. Засіяно лан. Малу павутиночку вітер відносить, За неї чіпляється сивий бур’ян. […]...