Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







НЕ ЖИВ Я ЩЕ

Не жив я ще зовсім, а лиш шукав дороги,
Куди іти в життя на завзятющий бій.
Чого ж мій дух паде під бременем знемоги
І плаче на горбах усіх надій і мрій?
На крилах гордих туг буяв я по блакитах,
Кидав з-під хмари глум на стухлі низини,
Я кинув царство сліз і по альпійських цвітах
Розвішував свої неуловимі сни.
Скінчився ясний сон, охляли горді крила,-
Як метеор з небес, на землю я упав.
І що ж тепер? Іти за другими несила;
Пропало все, усе: я ставку вже програв.
І нині лютий біль шматує грудь до скону,
І в серці плаче жаль за втраченим життєм.
А від німих могил несеться голос дзвону…
Пісні мої гіркі! Самітні ми підем.

***

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4,00 out of 5)


НЕ ЖИВ Я ЩЕ - КАРМАНСЬКИЙ ПЕТРО