ВОСКРЕСІННЯ - СВІТЛИЧНА ГАННА

І хай буде здано на мить фортецю,
І зжовкне знесилля жорсткий курай.
І хай буду зранена в грізнім герці,
В останньому герці своєму – хай!

Хай буде і подиху вже несила,
Несила і кроку вперед зробить –
Ви дайте мені хоч на хвильку тіло,
Поранене тіло в Дніпрі змочить!

Хай втрачу я друга і втрачу пісню,
Як повінь всі греблі мої знесе,-
У мене залишиться ще Вітчизна,
У мене лишиться ще, люди, все!

Я тихо засну.
На отавах синіх
Отак засинали колись вояки,
Окрайчик небес і своє воскресіння
Вві сні притискаючи до щоки.

ВОСКРЕСІННЯ