Не жди доплат за праведнi труди

Related posts:

1. Не поспiшай дожити до зарплати! Не поспiшай дожити до зарплати! I до побачень час не пiдганяй. Бо час життя – єдине чим багатi. Його не […]...
2. “Труди і дні. Віки й епохи…” Труди і дні. Віки й епохи. Думки, спресовані в слова. А понад всім – покриті мохом Могильні плити і трава. […]...
3. “Не волнуйся, не плачь, не труди…” Не волнуйся, не плачь, не труди Сил иссякших, и сердца не мучай Ты со мной, ты во мне, ты в […]...
4. МАТИ Роби й роби. Затерпла спина. І вже не чую рук. О боже мій! Чи я спочину Від тих незмірних мук? […]...
5. “Я йшов за труною товариша й думав…” Я йшов за труною товариша й думав: щастить – таки людям, задер ноги, i нiякого тобi клопоту, востаннє блиснув голими […]...
6. ЛЮБОВ роби лиш так щоб не було дитини роби лиш так щоб не було дитини це неіснуюче немовля як більмо в […]...
7. Вгамуйсь! Не рвись у першi, будеш битим! Вгамуйсь! Не рвись у першi, будеш битим! Лиш прикрощi нас мудростi навчать: Нiколи грошей всiх не заробити I не перелюбити […]...
8. ЖОРНА Удосвіта росами плачуть зорі. Удосвіта плачуть люди у горі. Мати не пестить, до себе не горне, А будить тихенько: “Ходімо […]...
9. Люблю я пристрастей високе небо Люблю я пристрастей високе небо, В якiм нема нi прикростей, нi бiд! Люблю як ти мене вбираєш в себе, А […]...
10. Не падай в розпач, що душа самотня! Не падай в розпач, що душа самотня! Самотнi всi. Самотнiй рiд людський. Нас кинуто у Всесвiту безодню Нiхто не знає […]...
11. Тебе не любить? Ну то й що? Тебе не любить? Ну то й що? Вона не перша, не остання. Є два мiльярди жiночок, I серед них твоя […]...
12. Ти подивився на красу дiвочу Ти подивився на красу дiвочу, I тиха радiсть в серце увiйшла. Яке чоло! Якi прекраснi очi! Тобi, Природо-матiнко, хвала За […]...
13. “Бережи свою духовність…” Бережи свою духовність, Наче свічку у четвер Чистий, Бережи, як совість, Доки ти іще не вмер. Доки сонце у зеніті, […]...
14. Є люди – мов отруйнi змiї Є люди – мов отруйнi змiї. У їхнiх жилах жовч, не кров. Лиш дай їм волю, знову й знов Перекусати […]...
15. НА ХУТОРІ НАДІЯ Не вірили, сміялися, глумилися: – Ото придумав: серед степу – гай! А він мовчав. Саджав собі – і край. І […]...
16. Для багатьох людей мета життя Для багатьох людей мета життя – Це iснування в трьох координатах: Одна – це грошi, друга – це ниття, А […]...
17. НА ФЕРМІ ФЕДОРА ДОВГАНЮКА ПІД ЕДМОНТОНОМ. Замальовка з натури Неважна обстановка атмосферна. Дощі заполонили, хай їм грець. Заїхали до земляка на ферму, По-нашому б сказати, хутірець. Є ферми бідні […]...
18. “Життя людського нетривкі сліди…” Життя людського нетривкі сліди. Хула і слава – речі тимчасові. Але живуть у пам’яті і слові Жертовні дні і праведні […]...
19. Про мову точаться розмови Про мову точаться розмови. То трохи вщухнуть, то iзнов. Щоб не любити рiдне слово – Такого свiт iще не знав. […]...
20. “Я руцi, що била, – не пробачу…” Я руцi, що била, – не пробачу – Не для мене переможний бич! Знай одно: не каюсь я, не плачу, […]...
21. СЛОВО І Грати словом – долею грати. Рiзнi в нього бувають майстри. Можна слово привчити на бровах стояти Чи котитись плескачиком […]...
22. “На обрії біле вітрило…” На обрії біле вітрило, І небо із морем злилось. Не все, чого серце хотіло, А все-таки дещо збулось. Що сіялось, […]...
23. “Грань хитка між буттям й небуттям…” Грань хитка між буттям й небуттям, Спільна доля судилася нам. От і старість ми разом зустріли, І скажу я й […]...
24. ВІТЕР Повіяв вітер степовий, І чути у відлунню: “Ти покажи характер свій, Ти родич мій, братуню! Я не звикаю до тюрми, […]...
25. РОБІТНИКОВІ Роби на других дні та ночі, На хвилю праці не заспи; А візьме сум, заплачуть очі,- У чарці горенько топи… […]...
26. В ЦАРСТВІ ЛІСІВ Смерековий океане, розплещи мої думи, Зелений океане, всупокій мої очі, Цілющий океане, залікуй мої ноги з дороги. Кукання флояр сивих […]...
27. “Падає листя в жовту траву…” Леонідові Закордонцю Падає листя в жовту траву, Днина ясна і погожа на диво. Скільки я років іще проживу – Це […]...
28. З роками клопотiв неволя З роками клопотiв неволя Бажання зводить нанiвець. Здається, що ось-ось кiнець… Та раптом посилає Доля Прекрасну зустрiч… Боже мiй! Яке […]...
29. “За пишним святом – знову будні…” За пишним святом – знову будні, Одноманітні дні й труди. Так є, і так було завжди, І так, мабуть, довіку […]...
30. “Щоб нам не посковознутися з незвички…” Щоб нам не посковзнутися з незвички, Щоб з нами не траплялося біди, – Морозним ранком двірники й двірнички На тротуарах […]...
31. ВИБІР КООРДИНАТ Не мають значення роки, Ані століття. Єднає нас лише мета Буття на світі. Чи ти король, чи ти жебрак – […]...
32. “Кропивка на ставу цвіте і пахне…” Кропивка на ставку цвіте і пахне, Мигдалі й мед розточуючи звільна. Забуте вчора і брудне і жажне, За поплавцем слідкують […]...
33. “Ці небеса, цi свiтлi небеса…” Ці небеса, цi свiтлi небеса, Пiд ними i живу i золотiю. Тут голос мiй до людської надiї Горобиновим кетягом звиса. […]...
34. Зернятка Нема однакових людей. Життя – це як дорога. Духовно кожен сам iде Вiд звiра i до бога. З нас кожен […]...
35. ІЗЮМ Ішла кума зніматися, говорив їй кум: – Як почнуть тебе знімати, ти шепчи: ізюм, І роби отак губами, наче п’єш […]...
36. 5. НЕГОДА В темний вечiр сиджу я в хатинi, Буря грає на Чорному морi… Гомiн, стогiн, квилiння пташинi, Б’ється хвиля, як в […]...
37. “У драмі людській небагато дій…” У драмі людській небагато дій: дитинство, юність, молодість і старість. Роби що хоч, ридай або радій. Неси свій хрест. Все […]...
38. “Не подарую, не прощу…” Не подарую, не прощу тобі нічого, душолове! У чистий храм живого слова тебе в чоботях не пущу. Лукавий демоне, страшна […]...
39. “Змагай, знеможений життям…” Змагай, знеможений життям, знеможений, змагай. Минуле вабить вороттям i врочить i нехай. А ти, сомнамбуло, змагай, у напiвснi живи, де […]...
40. “Усе перебiжне зникає нехай…” Усе перебiжне зникає нехай… Гiллям хай осiннiм здивується гай, Хай випливе тиша з пташиноi сварки I листя спаде, наче попiл […]...