“Змагай, знеможений життям…”

Related posts:

1. “I розхитано меви… Живемо на тих-зорi…” I розхитано меви… Живемо на тих-зорi У могуттi лiт тугому. I що гори Пирогощi? Конар – бог обранок, М’ят-сила – […]...
2. “Дізнайся, що називаю щасливим життям…” Дізнайся, що називаю щасливим життям. Все облиш і зверни туди своє серце. Всім серцем дотримуйся такого правила: слідкуй за божими […]...
3. 11. БАХЧИСАРАЙСЬКА ГРОБНИЦЯ Палкого сонця променi ворожi На кладовище сиплються, мов стрiли, На те камiння, що вкрива могили, Де правовiрнi сллять, пiдданi божi. […]...
4. ЗНЕМІГСЯ Я ЖИТТЯМ Знемігся я життям, грізний опир одчаю Приссався до душі, як той страшний поліп. Стою, як торс журби, дивлюся в даль […]...
5. “Коли втомлюся я життям щоденним…” Коли втомлюся я життям щоденним, Щоденним лихом, що навколо бачу, Тоді я думку шлю в світи далекі, Блукає погляд мій […]...
6. ПОДОРОЖНIЙ Ти – тiльки випадковий подорожнiй На запашнiм, заквiтчанiм шляху. Л. Могилянська I Вiдпочинеш i пiдеш знову. Що ж, заходь до […]...
7. Ти подивився на красу дiвочу Ти подивився на красу дiвочу, I тиха радiсть в серце увiйшла. Яке чоло! Якi прекраснi очi! Тобi, Природо-матiнко, хвала За […]...
8. НОКТЮРН D-MOLL Гей, овіяв мене дим мужицьких хатин, Вбійчий запах шальвії та рути, Де вишневий садок, срібна вільха і тин Шепче слово […]...
9. Найвища мудрiсть – усмiхатись зранку! Найвища мудрiсть – усмiхатись зранку! Життю радiти, хоч би що було! Терпiти бiль. Угамувати рану. Простити ближнiм їх несправжнє зло. […]...
10. Якщо не любить – туга, бiль i гнiв! Якщо не любить – туга, бiль i гнiв! Не проклинай! Знайди душевнi сили Хоча б за те подякувати їй, Що […]...
11. “Чую, чую: обіймає жаль…” Чую, чую: обіймає жаль, – За великим невимовна туга, За незнаним!.. Ну, хоча б ножа Та дорогу зоряну в подруги! […]...
12. “Я йшов за труною товариша й думав…” Я йшов за труною товариша й думав: щастить – таки людям, задер ноги, i нiякого тобi клопоту, востаннє блиснув голими […]...
13. Не жди доплат за праведнi труди Не жди доплат за праведнi труди, Бо грошi у духовнiм сенсi – смiття! Нiкому зла нiколи не роби – Все […]...
14. ТРОЯНДИ Й ВИНОГРАД Із поля дівчина утомлена прийшла І, хоч вечеряти дбайлива кличе мати, За сапку – і в квітник, де рожа розцвіла, […]...
15. Постать голосу Я ніколи ні про що не запитував ні в тиші, ні в грому, які жили зі мною поруч. Я мовчки […]...
16. “Утрачено останнi сподiвання…” Утрачено останнi сподiвання, Нарештi – вiльний, вiльний, вiльний ти. Тож приспiшись, йдучи в самовигнання: безжально спалюй дорогi листи, i вiршi […]...
17. ПОЕЗІЯ Крізь туман загуслий Таки долетів! Бусел ку мій, бусле, Чи пив ти, чи їв? Обступили тучі Та й зо всіх […]...
18. Люблю я пристрастей високе небо Люблю я пристрастей високе небо, В якiм нема нi прикростей, нi бiд! Люблю як ти мене вбираєш в себе, А […]...
19. ДИМ РОЗЛУКИ Уже відходить поїзд мій поволі при світлі затамованих сльозин. Пливе перон у срібнім ореолі, а на пероні – ти, дочка […]...
20. Тебе не любить? Ну то й що? Тебе не любить? Ну то й що? Вона не перша, не остання. Є два мiльярди жiночок, I серед них твоя […]...
21. “Не дайте, щоб заснула край коня…” Ой впилася, моя матінко, від ножа, А заснула, моя матінко, край коня. Пісня Не дайте, щоб заснула край коня, То […]...
22. СОНЕТ А коло тiнi – толока. У тон шипшин бубниш пишноту… А крок осох осокорка, А тонко римами рок-нота Меча гукала […]...
23. ГОГОЛЬ І ВОРОНА Пливе Гоголь по Славуту, В воду поринає. На сухій гіллі Ворона, Важенько здихає: “Ой мій друже білокрилий! Горенько з тобою! […]...
24. ТЕАТР ДІОНІСА Тихо побрязкують соняшні драхми, Переливається мушля театру Бджолами, вересом. Товпляться в хмарах п’яні бакхантки, Пісня зігріта, піт, тамбурини, Час винограду, […]...
25. ЗАГАДКА В-ці К-б Коли зблисне річка в рогозі, під сонцем ринучи в стави, я босі ноги згадую в грязі, що мовчки […]...
26. “Осліпле листя відчувало яр…” Осліпле листя відчувало яр і палене збігало до потоку, брело стежками, навпрошки і покотом донизу, в воду – загасить пожар. […]...
27. “Скажи мені правду, мій добрий козаче…” Скажи мені правду, мій добрий козаче, Що діяти серцю, коли заболить? Як серце застогне і гірко заплаче, Як дуже без […]...
28. “Дві хмароньки пливли кудись…” Дві хмароньки пливли кудись В убранні золотім І мовчки зупинилися Над краєм чарівним. Річки ясні жемчужились, Шуміли і пливли, Лани […]...
29. ЧУМАКИ-НОЧЛІЖАНЕ Понад шляхом ночліжане Чумаки стояли. Полягали, та й не спали, Мовчки сумовали. Небо темне, ані місяць Не світив, ні зорі. […]...
30. Іфігенія в Тавриді (драматична сцена) + IФIГЕНIЯ* В ТАВРIДI (Драматична сцена) Дiється в Таврiдi, в мiстi Партенiтi, Перед храмом Артемiди** Таврiдської. Мiсце над морем. Море […]...
31. ПОРТ Одплив буденний сказ, немов би шумний катер, за брязкіт ланцюгів сховалася іржа, і знову в морі день упав за елеватор, […]...
32. 4. НА ЧОВНI Нiчко дивна! тобi я корюся, Геть всi темнії думи сумнi! Не змагаюся вже, не борюся, Потопаю в срiблястому снi. Люди […]...
33. Є. П. ГРЕБІНЦІ Скажи мені правду, мій добрий козаче, Що діяти серцю, коли заболить, Як серце застогне, і гірко заплаче, І дуже без […]...
34. “Ти вийшла крізь світанок, що зринав…” Ти вийшла крізь світанок, що зринав холодними, терпкими соками, і до моєї пам’яті зайшла м’якими кроками. І ще одна мандрівка […]...
35. СЛОВО І Грати словом – долею грати. Рiзнi в нього бувають майстри. Можна слово привчити на бровах стояти Чи котитись плескачиком […]...
36. 5. НЕГОДА В темний вечiр сиджу я в хатинi, Буря грає на Чорному морi… Гомiн, стогiн, квилiння пташинi, Б’ється хвиля, як в […]...
37. “Я руцi, що била, – не пробачу…” Я руцi, що била, – не пробачу – Не для мене переможний бич! Знай одно: не каюсь я, не плачу, […]...
38. ЖАЛІ Блажен, хто, звідавши всі племена земні, Як мудрий Одіссей чи то Язон завзятий, Укритий славою чи досвідом багатий, Вертає в […]...
39. “Я – як і всі. І штани з полотна…” Я – як і всі. І штани з полотна… І серце моє наган… Бачив життя до останнього дна Сотнями ран! […]...
40. ЧОМУ ТАК РОЖІ ПОСУМНІЛИ? Чому так рожі посумніли, Скажи, скажи, чому? Чому квітки в траві змарніли,- Чи осінь ждуть німу? Чом пташка жалісно співає […]...