ЗАГАДКА

Related posts:

1. Є. П. ГРЕБІНЦІ Скажи мені правду, мій добрий козаче, Що діяти серцю, коли заболить, Як серце застогне, і гірко заплаче, І дуже без […]...
2. ЗАГАДКА ДИТИНСТВА Враження дитинства – ясновесні! Слів краса! Звідкіль іде вона? Наче загадки якісь чудесні: рідна мова – дивна дивина! Вперше у […]...
3. ЛЮДИ І ЗОРІ Високий день за обрій закотивсь, І спорожніли села між садами. Здається, люди в небо вознеслись І з високості світяться зірками. […]...
4. “Скажи мені правду, мій добрий козаче…” Скажи мені правду, мій добрий козаче, Що діяти серцю, коли заболить? Як серце застогне і гірко заплаче, Як дуже без […]...
5. ГОГОЛЬ І ВОРОНА Пливе Гоголь по Славуту, В воду поринає. На сухій гіллі Ворона, Важенько здихає: “Ой мій друже білокрилий! Горенько з тобою! […]...
6. ВІРШ – ЗАГАДКА Дмитру Герасимчуку Люблю пригоже надбистрянське місто, З часів далеких в ньому я осів. Тут стрів кохання, мов із зір намисто, […]...
7. “Цвіте барвінок восени…” Цвіте барвінок восени, Коли запахли дні снігами, Немов мелодія весни Зашелестіла під ногами. І радісно стає до сліз, І відпливає […]...
8. ПРИСМАК КРОВІ Був липень як липень. Літо як літо. Пташки перелітали з гілки на гілку – клювали зерна і комашок та спостерігали, […]...
9. ПЕРЕД СУДОМ Від кого у мене воно, Про се шкода в мене питати, І тіло, і дитя – моє; Доволі вам сю […]...
10. САМОТИНА Люба подушечко, сестро моя самітненька! Де мій коханий! Скажи, де коханнє кохане? О, та й доріженька ж милому! О, та […]...
11. “Я дві пори в тобі люблю…” Я дві пори в тобі люблю. Одну, коли сама не знаєш, Чого ти ждеш, чого бажаєш – Уваги, ревнощів, жалю? […]...
12. ЗАГАДКА Слова на аркуші – думок непевна тінь, Роз’ятрює повіки сіль утоми. Дивлюся на шпитальність білих стін І чую – кров […]...
13. ЗАГАДКА З РОЗГАДКОЮ Акростих Розтина блакить, гостроголова, Аж до зір готова досягти; Космонавтики вона основа, Екіпаж споряджено – лети!.. Тут, у вірші, й […]...
14. КЛАСНА ЗАГАДКА Іще одна загадочка для вас: прикметник означа найвищий клас, споріднений з іменником співзвучним. Лиш Й на К в кінці змініть […]...
15. “3. бо я…” бо я перебреду водою снів шукати за його можливістю водою снів шукати за його присутністю бо я росту бажанням плоті...
16. “Може, справді аж дві душі…” Може, справді аж дві душі Пробуває в грудях у мене. Одна – в золотій іржі, А друга – руно зелене. […]...
17. “Поміняємо на весну…” Поміняємо на весну Шапку на картузика… Лиш галузочка воскресла, А він каже: “Му-зи-ка!” Можна луснути зі сміху! Ви бачили дивака? […]...
18. ЧОЛОВІК ІДЕ В САД ВЕСНОЮ Ще ніч, і сад тихий, неначе він сам тримає себе в тайні, і відчиняються двері хати, тихо як уста у […]...
19. “Озер поліських дзеркала…” Озер поліських дзеркала З ромашками при березі. І тінь крила, і два весла, І хмарка біла проплива, Розтанувши у безвісті. […]...
20. БЕРЕЗНЕВИЙ КАЛАМУТ Розірвала краля-мавка льняно шитий гомін-жгут; плине зграйно, плине плавко березневий каламут. В перебіжнім шумовинні ланки-бризки марсельєз: хай загине, хай загине […]...
21. “У дзеркалах дніпровських чистих плес…” У дзеркалах дніпровських чистих плес, Між гордими, ставними берегами Пливуть обледенілими човнами Білясті хмари вистиглих небес. І перша думка – […]...
22. СОРОКА Заснув навік біля галузки рожі, Що сам садив і надивлявся всмак, Скоботний зір пославши огорожі, Де за дротами, замкнена в […]...
23. “Вмирають вдови…” вмирають вдови це епоха йде прикривши за собою тихо двері і тиша і луна не сколихне вод забуття віддалених плес […]...
24. ТУМАН І тут, і там вітрила волохаті, – Суцільний дим од моря до небес, і тільки іноді прорвуться з плес далеких […]...
25. ЛЮБЛЮ ВІТЧИЗНУ У всякий час, у всяку пору Люблю Вітчизну дорогу: Степів її гладінь простору, Громи й веселкову дугу. Гірськи шпилі й […]...
26. СТРАТА ще пострілів не було копали яму за його спиною а як скінчили побачили що не могила то що на дні […]...
27. “Вечірня долина повита імлою…” Вечірня долина повита імлою, Осіння калина стоїть над водою. Рубінові грона обтяжують віти, Колише калину калиновий вітер. І тихо навколо, […]...
28. При заході сонця Нема за віщо дорікати долі, Літа й літа за нашими плечима. На схилі дня і віку мимоволі Душа стає, як […]...
29. “Не відав, ні, той вершник, хто і нащо…” Не відав, ні, той вершник, хто і нащо збивав його на землю, як в кіно. Чекала ти його, дітородяща. На […]...
30. ОСІНЬ Уже осінь красить листя, Тополя жовтіє, Верби, лози опадають, Берест червоніє. Скрізь, де глянеш, пусто в полі, Де-где козак оре, […]...
31. БАБИН ЯР У Бабин яр!.. А там джерела водою крижаною б’ють, у синім небі каравели бездомних хмар пливуть і пропливають без печалі […]...
32. ЗАХІД СОНЦЯ У ПАРАНІ Семираменні свічники аравкарій Позапалював вечір; перелилася соняшна лява За кобальтову гору. Дзвони: Богородице Діво… Присмерк наляг жорнами на душу. Далеко […]...
33. “Що робить сонце уночі…” Що робить сонце уночі, Коли у лісу на плечі Тоненька зіронька сидить, – Що робить сонце? Сонце спить. Що робить […]...
34. “Кохавсь я тобою…” Кохавсь я тобою, Як місяць водою, Як сонце усходом, Як роса травою. Стан твій як тополя На долині Юди; Личко […]...
35. ЧУМАКИ-НОЧЛІЖАНЕ Понад шляхом ночліжане Чумаки стояли. Полягали, та й не спали, Мовчки сумовали. Небо темне, ані місяць Не світив, ні зорі. […]...
36. Думка (“Вітре буйний, вітре буйний!..”) Вітре буйний, вітре буйний! Ти з морем говориш,- Збуди його, заграй ти з ним, Спитай синє море. Воно знає, де […]...
37. Плач Єремії тільки-но збудували місто і навіть ще не встигли його заселити а вже пророк Єремія плакав над ним як над давно […]...
38. ЛЕБЕДІ НАД ВАВІЛОНОМ Пам’яті Василя Земляка Коли страшне це горе пересилю, Коли пекельний час перетужу, Прийду до Вас, незгасний мій Василю, І все, […]...
39. ВСЕЛЯНСЬКІ ЗДВИГИ В ДОЛЯХ ЗЕМНИХ Серповидний край од затемненого сонця ковзає над суцільними пропливаючими хмарами та нестерпно сліпуче виблискує через прориви… І вже кругле червоне […]...
40. “Я сотворив тебе зі Слова…” Я сотворив тебе зі Слова, з пелюсток маку і роси, аби криниця яворова твоєї бралася яси. Я сотворив тебе з […]...