“Утрачено останнi сподiвання…”

Related posts:

1. СТАРІ БУДИНКИ Завтра їх не буде. Загудуть, Загуркочуть, загримлять машини, І здригнуться потемнілі стіни, І, здригнувшись, важко упадуть. Завтра їх не буде. […]...
2. ДЖЕРЕЛО І зупинилась я. І я його впiзнала. (Вiки зiйшли… Така віків безмеж!) – Добридень, джерело, – я джерелу сказала. Це […]...
3. Я ЗНАЮ ПРИЙДЕ ДЕНЬ Я знаю, прийде день, який не буде мати завтра, А всі учора злиються в одне “колись” І вся журба, що […]...
4. “Під вечір виспів благодатний день…” Під вечір виспів благодатний день, Налитий сонцем, мов бджолині соти. Він був як рік (коли сидиш як пень), Він був […]...
5. НОВОРІЧНЕ Учора – спогад, завтра – мрія, а дійсність – ось! Та все пусте, якщо умовність не відсіє пізнання решето густе. […]...
6. КОРОТКИЙ ВІРШ ПРО КІНЕЦЬ СВІТУ А завтра знову буде просто день. Звичайний день, під назвою “останній” У цьому світі, теж останнім, де й Ми, разом […]...
7. АВТОПОРТРЕТ Ця мить – уже моя. Ніхто й ніколи не відбере у мене цеї миті. Над садом білим пурпурове коло жахтить […]...
8. ГАРМАТЧИК Попереду, золотом розтопленим – Неминучі і жадані дні. …Ще поїду хлопчиком захопленим На смішному волохатому коні. Буде небо синьо-оксамитами І […]...
9. “Завтра буде світ такий, як завше…” Завтра буде світ такий, як завше, – Білий, жовтий, трохи вороний. І зависне небо, наче зашморг, Як і має бути […]...
10. “Ах, ці літні, ці червоні вишеградські ранки…” Ах, ці літні, ці червоні вишеградські ранки, Коли раз у раз на сходах б’ють дверима, А знадвору чуть блаженний крик […]...
11. ВЕСНА Щодень тебе перемагаю: ім’я й накреслення твоє, що підкріпилось бростю гаю і однослівним ручаєм. І, вочевидь, звитяжства денні значущі лиш […]...
12. ФЕЙЛЕТОН ПРО БАЛКОН Як колись дівчат кохали! А тримали як фасон! Тільки зорі заблищали, вийде діва на балкон. До балкона причалапа з мандоліною […]...
13. КОТИЛИСЯ ВОЗИ З ГОРИ Котилися вози з гори, та в долині стали, Любилися, кохалися, та вже перестали. Любилися, кохалися, щоб мати не знала, Не […]...
14. РОЗДУМИ НАД СЛОВОМ “Минає день, минає день, минає день! А де ж мій сад божественних пісень?” Ліна Костенко Минає день, минає день… І […]...
15. 2. ПЕРШЕ СІЧНЯ Перший день – не найпершим був. Тільки це запізно уже… Після слів, після гроз, після бур Підраховуймо жертви жертв. Щоб […]...
16. 3. БЕЗСОННА НІЧ Цiлу нiч до зорi я не спала, Прислухалась, як море шумiло, Як таємная хвиля зiтхала – І як серце моє […]...
17. “Вечірнє сонце, дякую за день…” Вечірнє сонце, дякую за день! Вечірнє сонце, дякую за втому. За тих лісів просвітлений Едем і за волошку в житі […]...
18. СТУКАЧ …ав …ив …ів …ав би …ив би …ів би той того той того той того товаріщ майор коли мій колєга […]...
19. “Не сміє бути в нас страху..” + *** Не сміє бути в нас страху І жадної тривоги. – Чому? Бо ми є лицарі грізні Залізної Остроги! […]...
20. Що до здоров’я, знаємо рецепти! Що до здоров’я, знаємо рецепти! Самi так жити почнемо ось-ось. Ми – фахiвцi в розмовах про дiєти, Але тодi як […]...
21. СЛОВО І Грати словом – долею грати. Рiзнi в нього бувають майстри. Можна слово привчити на бровах стояти Чи котитись плескачиком […]...
22. ДІЛО Я так вагався перший крок ступити. Води – по пояс, мулу – аж по шию У річці тій, що зможу […]...
23. “Є тисячі доріг, мільйони вузьких стежинок…” Є тисячі доріг, мільйони вузьких стежинок, Є тисячі ланів, але один лиш мій. І що мені робить, коли малий зажинок […]...
24. “Любов – це грiх!” Менi вiд того сумно “Любов – це грiх!” Менi вiд того сумно. Я знаю, звiдки це до нас прийшло. Коли Господь про заповiдi думав, […]...
25. Вже годi проклинати рабську кров Вже годi проклинати рабську кров, Яка була столiттями набута! Навiщо ти тодi в цей свiт прийшов? Що ти зробив, щоби […]...
26. МІЙ ДЕНЬ зранку біжу до суду найперше пропоную свої послуги череваням та їхнім коштовним самицям обсмикую піджачок і підлещуюся лжесвідка не потребуєте […]...
27. “Мовчав, а прокидаєшся від крику…” Мовчав, а прокидаєшся від крику, бо сни досвітні – рани ножові. На тілі – сироти старого віку. Ми – сироти, […]...
28. “Звичайна собі мить…” Звичайна собі мить. Звичайна хата з комином. На росах і дощах настояний бузок. Оця реальна мить вже завтра буде спомином, […]...
29. МОЄ КОХАННЯ + Я завтра з нею знову побачуся Завтра побачуся Не багну більше ні думок ні настроїв З нею коханкою з […]...
30. ПРИТЧА ПРО ВДЯЧНІСТЬ Подарував убогому багач З любові до похвальства постоли. До бідного, немов лайно до гач, Він приліпився: дякуй і хвали! Подякував […]...
31. САМОТА Мені сьогодні так самотньо, і все безглузде, що роблю. Ти полюби мене сьогодні, коли тебе ще не люблю. Бо завтра […]...
32. ПОВОРОТ Це буде так: в осінній день прозорий Перейдемо ми на свої дороги. Тяжке змагання наші душі зоре, Щоб колосились зерна […]...
33. Остроголосні привиди речей остроголосні привиди речей ще міняться ще несть їм ореолу якого безу простір цей тече яким крилом перегортає тору мислитель масок […]...
34. “Снова пьют здесь, дерутся и плачут…” Снова пьют здесь, дерутся и плачут Под гармоники желтую грусть. Проклинают свои неудачи, Вспоминают московскую Русь. И я сам, опустясь […]...
35. “Жив один лис який умів писати…” Жив один лис який умів писати і він писав у шкільному зошиті про осінь носив під пахвою зошит і олівець […]...
36. НЕЗНАЙОМА ДІВЧИНА Розцвіла барвисто незнайома мова – Вилетів на щогли вихор прапорців, Білою голубкою затремтіла знову, Дівчино, хустинка у твоїй руці. Незнайома […]...
37. МИТЦІ Гуцул-чабан, гуцул-бутар віддавна Був і митцем великим водночас, – Тому кептар чи писана крисаня І до сьогодні так чарують нас. […]...
38. “Розкажу тобі думку таємну…” Розкажу тобі думку таємну, дивний здогад мене обпік: я залишуся в серці твоєму на сьогодні, на завтра, навік. І минатиме […]...
39. М. КАМЕНЮКОВІ І Підняв прапредок доморобну пращу – І вмить на обрів ринув каменюк! Із хащ Поділля – з виспівом шаблюк – […]...
40. БУДІВЛЯ МАЙБУТНЬОГО Праця титанів, Зоряних сердець! Не перестане Їх вільний герць. Високо тоне В повітрі, мов птах; Хто ж тобі, доме, Виведе […]...