Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






КОТИЛИСЯ ВОЗИ З ГОРИ

Котилися вози з гори, та в долині стали,
Любилися, кохалися, та вже перестали.
Любилися, кохалися, щоб мати не знала,
Не дай Боже розійтися, як та чорна хмара.
Чорна хмара розійдеться, і дощу не буде,
Ми з тобою розійдемось – любощів не буде.
Ой у полі конопелька, верхи зелененькі.
Покидає милий милу – вороги раденькі.
Не тіштеся, воріженьки, не тіштеся з того,
Коли буде Божа воля, то буду я його!

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

КОТИЛИСЯ ВОЗИ З ГОРИ - ЧУРАЙ (ЧУРАЇВНА) МАРУСЯ