Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







Про мову точаться розмови

Про мову точаться розмови.

То трохи вщухнуть, то iзнов.

Щоб не любити рiдне слово –

Такого свiт iще не знав.

Але не хочу я ганьбити

Росiйськомовних землякiв.

За нашу мову стiльки вбито…

Хто жити й вижити хотiв,

Росiйську мусив вчити й знати.

Без неї ходу не було

Нi до кар’єри, нi до влади.

Без неї – тiльки у село!

Так з поколiння в поколiння

Свiдомо сiялося зло,

Щоб наше знищити корiння,

Щоб українцiв не було.

Ми – не народ, а лиш народнiсть!

У нас не мова – дiалект!

Що український iнтелект

Колись Москви пiдняв духовнiсть –

То все забуто… Ми, хохли,

Самi зреклись своєї мови.

Хiба не доказ, що нiколи

Народом ми i не були!

Були. I є. I вiчно будем.

I рiдну мову не зведем,

Бо українцi – мудрi люди,

Їх бiльше буде з кожним днем!

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2,50 out of 5)


Про мову точаться розмови - ІВАЩЕНКО ВІТАЛІЙ