Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






“Я польську чув мову…”

Я польську чув мову
на розі двох вулиць Тернополя,
і зрадів тоді мові,
що вільно текла, наче дзенькала срібно.
Не знаю чому, а мене зворушила
мова чужа на розі двох вулиць…
І я порадів
срібному вільному дзеньку
струмочка сусідньої мови
серед широкого русла
могутнього нашого плину.
Бо таки були скептики
і вважали загином безвихідь,
проклинаючи тихо чужі посягання.
Я ж нині радію,
неначе тій знахідці рідкісній,
мові, якою прагнули
рід холопський залити, заполонити.
Я нині радію –
бо це вже історія, що повчає:
те що було до нас несене
з примхою зверхності,
нині – лиш відголос в голосі
мого народу,
тільки окремі слова,
наче блискітки срібні,
в дужій стрімкій течії
української мови.

1968 р.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3,00 out of 5)

“Я польську чув мову…” - БАБІЙ СТЕПАН