ВОРОЖІННЯ

Related posts:

1. “Солодкі хвилини свята…” Солодкі хвилини свята, Салюти, пісні, знамена. Минає червона дата – І знову пора буденна. Заводи, поля, верстати – Роботі кінця […]...
2. “На зорях твоє ворожіння?…” На зорях твоє ворожіння? На зорях ворожу. Різдвяна вела вівчарів. Привела різьбярів. Я знаю цю древню різьбу. Так різьбити не […]...
3. ТОНКА НАТУРА Нетерпляче жде Мартин, не діждеться свята. – Мамо, гляньте в календар, де червона дата? – Мати каже: – Триста днів […]...
4. НАД БАТЬКІВСЬКОЮ МОГИЛОЮ Цвинтарева тиша… Вітрець не сколише. Диво ж і тут, як в житті: Тепле гніздечко, Вінки за вервечки На потемнілім хресті. […]...
5. ВИШИВАНКА (“З вечора пригожого аж до ранку…”) З вечора пригожого аж до ранку Вишивала дівчина вишиванку. Вишивала, дівчина, вишивала, Чорну і червону нитку брала. А що чорна […]...
6. “Готово! Парус розпустили…” Готово! Парус розпустили, Посунули по синій хвилі Помеж кугою в Сирдар’ю Байдару та баркас чималий. Прощай, убогий Косарале. Нудьгу заклятую […]...
7. І ГРІХОВНА, І СВЯТА Вся в колючках, вся в гірляндах, І в тернах, і в пишних квітах, Вся в коштовних діамантах І в блискучих […]...
8. ВОРОЖІННЯ НА КУПАЛА темрява голосить голістю дівчини дзеркальністю трьох зірок з темного рота води за порогом привертання руки до тремтіння її тіла що […]...
9. ВОРОЖІННЯ НА КУПАЛА темрява голосить голістю дівчини дзеркальністю трьох зірок із темного рота води за порогом привертання руки до тремтіння її тіла що […]...
10. ЗГАДАЙ МЕНЕ Коли за дальнім небосхилом Червона птаха промайне Та вистелить зірчатий килим, – Згадай мене, згадай мене. Згадай, коли огорне туга […]...
11. ГІРКЕ Скандалу тут треба, брате, Утнути якийсь фортель, Щоб нині відомими стати… Не в моді тепер дуель. Коли ти не кумом-сватом […]...
12. ПРО ПІВНЯ Хоч півень п’є воду холодну, Але як вогонь палає: У півня червона корона І борода червона; У півня червоні очі […]...
13. СИМВОЛ ВІРИ Те, що було в дитинстві щемним коханням, стало нині Олександрою, Валею, Людою, і за торсами знаних і незнаних коханок я […]...
14. БАБУНЯ ПЛЕТЕ У вовняний клубок Змотує роки – Розмотує роки. Зелена нитка швидко тече, Як весняні вечори… Нитка коротка, Але довго розмотувати. […]...
15. І ПРИВІТАЄ ОСІНЬ МЕНЕ Колись потоне співуча путь В років безодні. Колись, як нині, так гратимуть Вітри холодні. І темні хмари геть розжене Береза […]...
16. “Осінній вечір морозом дихав…” Осінній вечір морозом дихав У небі місяць, немов п’ятак… Вона пройшла непомітно, тихо, Голівку мило схиливши так. Вона пройшла – […]...
17. НОСТАЛЬГІЯ Я спинити біль серця не годен, Коли спогад покличе мене У дитинство моє благородне, Що у снах десь-колись промайне; У […]...
18. Покірно розпашіла пуща злаків Руслані Сироватській покірно розпашіла пуща злаків на тлі зими дими над містом сірі і ніякі а все дими торгуючись над […]...
19. ФІЯЛКИ Фіялки й телефонна трубка заворожливим сяйвом кличе, і місяць, мов червона губка, змиває попіл дня з обличчя. Слимак з ебену, […]...
20. “Якби те, що мені заболіло…” Якби те, що мені заболіло, Я покласти умів на скрипку: Чорна хмара догнала білу І ковтнула її, мов рибку… Зупиняю […]...
21. У ВАГОНІ Ти сидиш навпроти, кучерява, І з-під вій на мене – блись та блись. У твоєму погляді лукавім Хитрість і захоплення […]...
22. ПОЕТОВІ-ЛАУРЕАТОВІ Як ми втішалися малі, Коли в роки давноминулі Борець заїжджий брав з землі І рвав угору мідні кулі! Що той […]...
23. ПОЕТОВІ-ЛАУРЕАТОВІ Як ми втішалися малі, Коли в роки давноминулі Борець заїжджий брав з землі І рвав угору мідні кулі! Що той […]...
24. ВИР ПОГЛИНАЄ вир поглинає: це така ясна днина коли багато срібла і таке воно легеньке що вітерець його перебирає в тій днині […]...
25. ПІД КОЛЕСАМИ ЧАВУННИМИ …Срібна паморозь над скронями Заіскрилась… зацвіла. На чолі від бур, від холоду Чорна-чорна борозна. Це від горя, що замолоду Довелось […]...
26. ВОГКО пристрасні поцілунки гарячих вуст роздушилась велика червона вишня стримані подихи тепла вода запашних долонь ох ми я м’якість гарячих дотиків […]...
27. ВІСТЬ На землю, де я нині майже гість, Де я і відцвіла, і відспівала, Мені Господь послав Таємну Вість, Щоб за […]...
28. СОНЕТ НУДЬГИ Й БАЖАННЯ СОНЕТ НУДЬГИ Й БАЖАННЯ Немає гірш, як буть собі нудним: Не гіркість яду – кислощі цитрини, Не розмахи в оркестрі […]...
29. “Що нині сталося з нами…” – Що нині сталося з нами, Колись гайдамаками й козаками? – Землею Тараса грузькими шляхами Українська ідея пішла з торбами....
30. “Ти – світла далечінь, простелена рівнинно…” Ти – світла далечінь, простелена рівнинно, прозора та дзвінка, немов погожа днина, в тобі блакить лунка і крила журавлині, співучі […]...
31. НА ДОВГИХ КОСАХ На довгих косах срібні зорі І срібний місяць на чолі.. Мені ти снишся винозора, З ласкавим усміхом своїм. Колись ти […]...
32. ГРИМИ, ГРИМИ, МОГУТНЯ ПІСНЕ! Грими, грими, могутня пісне, Як ті громи весняних бур. Хай знає панство ненависне, Що наша армія, як мур. Ми стали […]...
33. ПІВОНІЇ Червона молодість півоній. Яка краса! Яке п’яніння! Візьми моє чоло в долоні й оборони, моя весіння! Бо переслідує крізь морок, […]...
34. ДО ОРЛА Обох нас, орле стервоїдний, Знажає поле боротьби: Рвемо у других шмат послідній, Жаги нікчемної раби. Та чом не в мене […]...
35. “За городами став у густім комиші…” За городами став у густім комиші, Серед яблунь і вишень біліє хатина. Все знайоме і рідне до болю в душі: […]...
36. ХАТА КОСМОНАВТА Пам’яті Юрія Гагаріна Любисток і м’ята. І хата як хата. На сволоку стерлася різьблена дата. Коли закладалась і як будувалась […]...
37. ТОЧНИЙ ДІАГНОЗ Захотілось кислого Марині Затошніло раптом всередині Довелось в лікарні показатись. Хай порадять, як їй лікуватись. Усміхнувя лікар їй привітно: – […]...
38. “Кулясто всесвіт дивиться на нас…” Кулясто всесвіт дивиться на нас І котить вечір місяцеве коло, І колесо вже підкоряє Марс, Змінивши докорінно все довколо. Або […]...
39. “Стоїть гора, од снігу сива…” Стоїть гора, од снігу сива, В долині вогнище горить. І ти шепочеш: “Я щаслива”. І це свята для мене мить. […]...
40. ОРКЕСТРИ П’ЯДЕСЯТИХ Поколінню батьків присвячую “Хай брязнуть тарілки Здригнеться барабан…” (Василь Осадчий) Оркестри п’ятдесятих Мазурка і кадриль… Народе, ти досаду На жорнах […]...