БАБУНЯ ПЛЕТЕ

Related posts:

1. ФАТАЛЬНА ПОМИЛКА Світе, якому ти богу молишся на самоті? Нитка життя людського рветься в путі. Нитка життя пропаща… Відстань така близька – […]...
2. ВИШИВАНКА (“З вечора пригожого аж до ранку…”) З вечора пригожого аж до ранку Вишивала дівчина вишиванку. Вишивала, дівчина, вишивала, Чорну і червону нитку брала. А що чорна […]...
3. ТАЄМНИЦЯ СЛЬОЗИ Крізь пил віків тече сльоза гаряча. Планета хмурить випукле чоло. Ви чуєте? Дитина гірко плаче, невтішно плаче і не зна […]...
4. “Жовта нитка буде. Нитка жовта…” Жовта нитка буде. Нитка жовта. Жовта барва горбиться, як віск. Ти не щез – на полотні зійшов ти проступаєш, як […]...
5. ДЖЕРЕЛА Місце по дорозі з Дубна до Берестечка, де пив воду Т. Шевченко і де поетові зведений гранітний постамент. Тече вода, […]...
6. “Тече вода з-під явора…” Тече вода з-під явора Яром на долину. Пишається над водою Червона калина. Пишається калинонька, Явор молодіє, А кругом їх верболози […]...
7. ІЗ КОСМОСУ Сіре небо сірої землі За шибками нашими стоїть. Десь летять космічні кораблі – До яких причалів і століть? Космонавт на […]...
8. “Зозуля подавилася мандриком…” Зозуля подавилася мандриком, І солов’ї замовкли у гаю… Зажуреним перепелиним криком Випроводжаю молодість свою. Передранкова в полі прохолода, І перекотиполе […]...
9. СОРОЧКА Розповзається сніг і сорочка торочиться знизу, і розмокла рука семипало стискає клубок, голка в губи вп’ялась – хутко нитку пронизуй, […]...
10. ДАХИ Оте село у вільхах і ліщині, де на дахах червона черепиця, загорнеш, наче в плахту, в небо синє та молодість […]...
11. Над річкою Понад берегом брів я неквапно І пригадував роки прожиті. Раптом щастя сяйнуло забуте І погасло ураз тої ж миті. Довго-довго […]...
12. “Осанна світлові! Проте…” Осанна світлові! Проте Люблю у вечори імлисті Не просто світло, а оте, Котре пробилося крізь листя. Розсунувши сувої хмар, Воно […]...
13. “Земля така гаряча…” А я тому журавлю Києм ноги переб’ю, переб’ю. Пісня Земля така гаряча, Така руда земля. Маленький хлопчик плаче: Не бийте […]...
14. “Ця коротка, дуже довга дорога…” Ця коротка, дуже довга дорога – у довжину чекання,. І я, мов самотнє дерево під травневим морозивом, таким недоречним, як […]...
15. ПРО ПІВНЯ Хоч півень п’є воду холодну, Але як вогонь палає: У півня червона корона І борода червона; У півня червоні очі […]...
16. “Зронила шиття…” Зронила шиття і навіть не глянула долі. Про нитку найтоншу не знає найтонше єство. І чорна коса, як ворон на […]...
17. САД Дощем зеленим пролилися блакитні вечори степів – і понад вишнями хрущі на лад старий старе гудуть і сяйвом місячного срібла […]...
18. ЛІС В осінні вечори, у вечори студені, непевне все якесь, як ворожбитський віск, при місяці гладкім висвічує легені карпатський – іздаля […]...
19. ПСЛО А Псло тече. А Псло собі тектиме Не день, не два, як вже багато літ. Стоять дерева, мов у віршах […]...
20. “Цей біль – як алкоголь агоній…” Цей біль – як алкоголь агоній, як вимерзлий до хрусту жаль. Передруковуйте прокльони і переписуйте печаль. Давно забуто, що є […]...
21. БРАТОВІ Кого там виводять, кого там ведуть, Ярославе? Кого там доводять, доносять, у землю яку? Кому там забаглося Миклащука з Прокурави? […]...
22. КАМ’ЯНКА Над Кам’янкою небо чисте, Блакить у Тясмині тече. Стоять печальні декабристи, І їхній зір мене пече. І хоч я весь […]...
23. ЛЮДИНА + 1 Ніч темна, олив’яна, зимна, люта, чорна, Лиш вітер обертає хмар важенні жорна. Лиш срібна смерть іде в садиби […]...
24. “В полиново-білейській купаюся гіркоті…” В полиново-білейській купаюся гіркоті, Аж у горлі пече… Аж стискає натруджене серце, І зелені діброви, і бані церков золоті Випромінюють […]...
25. РОКИ заламані у призмі віку роки – пробиті цвязами померлих роки – завішені на голосах покійників роки – одягані навиворіть всідають […]...
26. ФІЯЛКИ Фіялки й телефонна трубка заворожливим сяйвом кличе, і місяць, мов червона губка, змиває попіл дня з обличчя. Слимак з ебену, […]...
27. ГАРЯЧА ДОРОГА Розторочивсь поділ сорочки, бо пльондравсь довго по росі: на литках споришу листочки, під п’ятами гаряча сіль. Тепло твоє земля вбирала, […]...
28. Стихи мои Стихи мои Похожи на клубок цветных. Запутанных ребенком ниток. Я утром их стараюсь разобрать В отдельные красивые клубочки. Но к […]...
29. ЗАГАДКА Слова на аркуші – думок непевна тінь, Роз’ятрює повіки сіль утоми. Дивлюся на шпитальність білих стін І чую – кров […]...
30. “Мрії злеліяні, сни перемріяні…” Мрії злеліяні, сни перемріяні Довго я в серці складав, Сльози колишнії, ночі невтішнії Я на пісні перелляв. В них поскладалося […]...
31. БЕЗДОЩІВ’Я Гірчить полин… і пилюга гірчить, І сива мла висить над косогором, І пересохлим голосом кричить В гарячім небі перелітний ворон. […]...
32. ПІД КОЛЕСАМИ ЧАВУННИМИ …Срібна паморозь над скронями Заіскрилась… зацвіла. На чолі від бур, від холоду Чорна-чорна борозна. Це від горя, що замолоду Довелось […]...
33. “Спинилось на людині око отнє…” Спинилось на людині око отнє… “Не та ти, що бажалася,- не та”. Густішає затемнення голготнє, Росте жовтаво-чорна темнота. Чи в […]...
34. 13. РАЙДУГА ЧЕРВОНА Б’є гармата, кучно б’є – Трудимось від рана, З кожним залпом устає Райдуга багряна. І розгойдують вітри Лиш вогненні мітли, […]...
35. “Кину жаль і смуток лишу…” Кину жаль і смуток лише, Власне лихо заколишу І братам співати стану Про любов, красу весняну. Дам їм світло серед […]...
36. “Я дві пори в тобі люблю…” Я дві пори в тобі люблю. Одну, коли сама не знаєш, Чого ти ждеш, чого бажаєш – Уваги, ревнощів, жалю? […]...
37. МЕМОРІАЛ Солдат у бронзі. Сум надгробних плит. Ріка тече за сиві небосхили. І тільки не тріпоче, Не горить Вогонь, що звали […]...
38. ЗМОВА КВІТОК Раптово на Бесарабці зникли всі червоні троянди. Гриби з лісу поприбігали і дивилися на диво, бо всі троянди побігли в […]...
39. ВОРОЖІННЯ Різдвяна тиша повагом зійшла На місто пообіднє присмеркове. На білий іній, на вбрання святкове Заноситься рідка холодна мла. Мов більма […]...
40. “Сама собою річка ця тече…” Сама собою річка ця тече, Маленька річечка, вузенька, як долоня. Ця річечка Дніпра тихенька синя доня, Маленька донечка без імені […]...