ДЕМОБІЛІЗОВАНОМУ

Related posts:

1. ДІМ НА ГОРІ В тім домі на горі З сімнадцятьми кімнатами, В тім домі серед жоржин і далій, Вікна вдихали вісті сузір, А […]...
2. ІТИМУ Я ЦЬКОВАНИЙ Друзі були – розбрелися по світу, Сили були – по фронтах розгубив. Кров’ю й моєю ці ниви полито, Та, мабуть, […]...
3. “Заклечає травень військкомати…” Заклечає травень військкомати, Новобранці встануть на зорі. І заплаче на прощання мати, Як одвіку плачуть матері. То дарма, що мирно […]...
4. “Колись ви, мабуть, були красивою…” Колись ви, мабуть, були красивою… Вибачте, жінко, скільки вам років? У вас були очі, як небо, сині І легкі, як […]...
5. *** Ми пройшли. Ми були. Наші древні кургани доокіл. Наші коні пасуться… Двигтить попід ними земля. Я згорів як вогонь. По […]...
6. ШУМ ПОЛІВ (“Над Кобзарем”) Поля мої! Суворі таємниці Я відчуваю в плескоті хлібів – Здається, сотні змучених рабів Звели до сонця стомлені правиці. Зелений […]...
7. ДОЩІ Вітер блискавку виструга, хмара насуне з-за гір, – перекидом, колесом, вистрибом вибігали діти надвір. Топтали бузковий верес, трусили на голови […]...
8. “Все минає, але любов після всього остається…” Все минає, але любов після всього остається. Все минає, але не бог і не любов. Все є вода – навіщо […]...
9. ЗОРІ Вийду ніччю в чисте поле – гроби бовваніють, Погляну я в чисте небо: там зорі зоріють. Ясні зорі, красні зорі, […]...
10. ДВІ МІНІАТЮРИ З ЛІСУ Олексію Коломійцеві ОСІНЬ Кровина шипшини, сльоза барбарису… Ну що тобі, лісе, ну як тобі, лісе? І грушка упала в пожухлу […]...
11. “Цвіло дитинство: не казки – а рани…” Цвіло дитинство: не казки – а рани – Повстанча кров палаюча текла… І юність, що життя різнала рано Теж не […]...
12. ЗОРІ-ОЧІ Зорі-очі, очі-зорі Тут і там, Тут зорять – до дна прозорі, Там зорять – як іскри в морі… Зорі-очі, очі-зорі, […]...
13. “Червоно-вишневі зорі віщують погожий схід…” Червоно-вишневі зорі віщують погожий схід, Ти, може, мене й забула, не бачила стільки літ? Не мало ми воювали, стоптали чобіт […]...
14. “Не раз ми ходили в дорогу…” Не раз ми ходили в дорогу, Не раз ми вертались до хати І знову брели від порогу – Правдивої цілі […]...
15. ГРОЗА В ДЕНЬ НАРОДЖЕННЯ Широким листом виноград-лоза Затріпотіла, ніби в сітях риба… Сьогодні вранці вдарила гроза, Як благовісник радості і хліба, І перше поздоровлення […]...
16. ЗАКРЕСЛЕНІ РЯДКИ Немов колючий дріт, закреслені рядки, – Мої думки страшні, можливо, найдорожчі. Це слід мого пера, жорстокої руки, Як смерть, всевладної […]...
17. “Схилившись на руку, дивлюся я…” Схилившись на руку, дивлюся я В вечірнє крайнебо далеко і глибоко. І чую: проситься душа моя Туди, де потонуло в […]...
18. В ЗИМОВУ НІЧ Ніч холоднюча надворі. В тиші дерева тріщать. В небі по-зимньому зорі, Мов перемерзлі, тремтять. Вийду і враз пригадаю: Був ще […]...
19. “Вітри пригинають дерева…” Вітри пригинають дерева, І злива – немов лавина. А тільки то справа даремна – Поставити ліс на коліна. Громи одгирмлять […]...
20. ЛАНЧОНЕТНИЙ ТРИПТИХ Приїхавши до Америки, я працював посудомийником 1 На потребі нью-йоркського “давнтавну” все було захоплююче того року: блимаючі виклики неонів, переяскравлені […]...
21. НІ, НЕ ВМЕРЛА УКРАЇНА! Я зустрічався з вами в дні суворі, Коли вогнів червоні язики Сягали від землі під самі зорі І роздирали небо […]...
22. ДРУЗІ Й НЕДРУГИ “Не будуть же кликати достойним глупця, а на обманця не скажуть шляхетний”. Ісая, 32.5 Є друзі. А є недруги лукаві. […]...
23. 2. КОРЧАГІНЦІ І Батарейці комбата любили, Батарейці гордилися ним… Це вони трійку “юнкерсів” збили В небі Києва залпом одним! Отаке не повториться […]...
24. МОТИВ ФОНЯКОВА Як ти жила до Пушкіна, Росіє? Над плугом від зорі і до зорі Одвічно гнули спини гречкосії, Попи молились, правили […]...
25. Балада про втечу Людина втікала від синього неба, Втікала від радості і від зла. Людина втікала сама від себе – Але нікуди втекти […]...
26. “Зближалося на тридцять літ…” Зближалося на тридцять літ і віддалялися ще далі ольвійські мед, і мідь, і міт – хлопчачі видива зухвалі. Лиш золото […]...
27. БОРИСЛАВ Ввижаються ще ночі фіялкові, Як пахощі вливалися вікном, І сон дитячий в мантії шовковій Стелив мені мережане рядно. І теплі […]...
28. “Світає…” Світає… Так тихо, так любо, так ніжно у полі. Мов свічі погаслі в клубках фіміаму, В тумані загорнувшись, далекі тополі […]...
29. МАНДРИ В путь нічого збирати не буду: Є тютюн і книжки, сухарі. Десь піду я спокійно між люди, Поклонюся вечірній зорі. […]...
30. “Приxодили. Стрічали шану й страх…” Приxодили. Стрічали шану й страх, Здолавши багна, пущі і вертепи. Приносили в приплющених очах Своє блакитно-зеленаве небо. Ми не зазнали […]...
31. “Ах, узліссям іти фіялковим…” Ах, узліссям іти фіялковим, Припадать на коліно при луці, Чути тужне тремтіння тятиви, Доганять чорні стріли очима! ………………………………….. Далі бігти, […]...
32. БІЛЯ ВОГНЮ Біля вогню, опівночі, у полі – Високі зорі, думи урочисті – Сидять собі, вечеряють поволі В тісному колі друзі-трактористи. Постав […]...
33. “О, так осонно соняхи цвітуть…” О. П. Довженку О. П. Довженку О, так осонно соняхи цвітуть І достигають золотаво груші… В цвітінні Ваша обірвалась путь, […]...
34. У ХРАМІ ДЖВАРІ Глухі, суворі, аскетичні стіни, Внизу шумлять Арагва і Кура. У храмі Джварі – голос України, Сердечна пісня з берегів Дніпра. […]...
35. НА ЧУЖИНІ Не вірив я в життя по смерті, Тепер я вірю в диво з див. Було для мене страшно вмерти, Умер […]...
36. “Стоїть вода на тротуарі…” Стоїть вода на тротуарі. Земля умита цвіту жде. А мій синок дворічний в парі З дівчам-ровесницею йде. В майбутнє їхнє […]...
37. “Роздумано, важко ступали коні…” Пам’яті З. С-ської Роздумано, важно ступали коні. Ти лежала високо й спокійно, Сама непорушна, ти всіх вела. Суворі люди ішли […]...
38. КАРПАТСЬКІ ЯБЛУКА Яблука звалися райськими, Райськими ночі були. Понад борами космацькими Хмари вінками пливли. Річка в долині світилася, Срібна од місяця й […]...
39. “Пиймо, друзі…” Січова антифемінстична Пиймо, друзі, грай, музико, Нам вже все одно. Бо правдиві в світі тільки Музика й вино. Був собі […]...
40. “Печаль одвічна, вікова печаль…” Печаль одвічна, вікова печаль У нинішніх Марій, як і в Марій колишніх. Лягає тінь на лиця, як вуаль, На рід […]...