ІТИМУ Я ЦЬКОВАНИЙ
Друзі були – розбрелися по світу,
Сили були – по фронтах розгубив.
Кров’ю й моєю ці ниви полито,
Та, мабуть, мені не діждатися жнив.
Ітиму я цькований, йтиму осміяний,
Не в силі нічого забути, зректись.
Даремно чужими вітрами обвіяний,
Все вірний тому, у що вірив колись.
1943
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- ДЕМОБІЛІЗОВАНОМУ Ти їдеш додому туди, до Дніпра. Позаду Європа, шалена пора. Ти згадку про неї довіку носи, Повище підкручуй гвардійські вуси! […]...
- ПОВЕРНЕННЯ ШЕВЧЕНКА Заслання, самота, солдатчина. Нічого. Нічого – Оренбург. Нічого – Косарал. Не скаржився. Мовчать. Не плакав ні від чого. Нічого, якось […]...
- “Мій дід вівчарив…” Мій дід вівчарив, Про війни гуторив із зятем, Вірив у чари Й до чарки був завзятий. Викохав чотирнадцять дітей І […]...
- “Так пахне спека на стерні…” Так пахне спека на стерні Достиглим літом і здоров’ям, Так переповнюються дні І сподіванням, і любов’ю. Але у тихі вечори […]...
- “…І ось я ляжу, – родючий гній…” …І ось я ляжу, – родючий гній, – На скривавлений переліг… – Благослови єси, часе мій! Навчи мене заповітів своїх! […]...
- “За рікою тільки вишні…” За рікою тільки вишні… тільки вишні… тільки вишні Та дорога за тумани утіка. І ніхто мене не чує, і ніхто […]...
- “Листом тебе не потривожу…” Листом тебе не потривожу І телеграми не пришлю. Забути хочу – і не можу, Хоч вже не знаю, чи люблю. […]...
- САВУР-МОГИЛА Колись давно, в добу воєнних бур, Прийнявши прю на пагорбі крутому, Поліг за славу лицарського дому Хоробрий скитич, провідний Савур. […]...
- ВІЧНА СЛАВА Доби славної та великої Піднесемо ми корогви! Буде хвала йому, тому рикові, Тому львиному – “йду на ви!” Слава князеві […]...
- ПРАВДА Мене навчала мати ще колись: Як виростеш, моя мала дитино, То мудрим будь і мужнім будь в житті. Скупі два […]...
- ЖНЕЦЬ Весняними ясними вітрами Наші перші овіяно драми, Наші перші щасливі незгоди, Наші чисті закохані гніви. Які в них були насолоди, […]...
- “Колись ви, мабуть, були красивою…” Колись ви, мабуть, були красивою… Вибачте, жінко, скільки вам років? У вас були очі, як небо, сині І легкі, як […]...
- Портрет Лицо изрезано чужими Словами злыми. Рука печальный держит лоб. О, как велик Ваш небоскреб Разбитых судеб. Ваш порог Не переступит […]...
- ПОБРАТИМИ Ласкавих, ласканих подруг, Здається, я забути зможу. Солдатський стан, суворий круг Тих, з ким в краї ішов ворожі, Хто рану […]...
- КАРПАТСЬКІ ЯБЛУКА Яблука звалися райськими, Райськими ночі були. Понад борами космацькими Хмари вінками пливли. Річка в долині світилася, Срібна од місяця й […]...
- ВИСОТНА ХВОРОБА Так бува: над чужими сльозами і над радощами чужими враз поверхня земна вислизає у людини з-під ніг, мов крижина. І […]...
- “Мороз ударив – листя обпалив…” Мороз ударив – листя обпалив. На травах іній заіскрився біло. Згадаю ту, яку колись любив, І усміхнуся спогадам несміло. Жар […]...
- *** Ми пройшли. Ми були. Наші древні кургани доокіл. Наші коні пасуться… Двигтить попід ними земля. Я згорів як вогонь. По […]...
- НОВИНА Під час дня не стається нічого, як звичайно, та коли я приходжу додому, дізнаюся, що моя мати померла більше, ніж […]...
- ШУКАЧАМ ЩАСТЯ Ви, що шукаєте щастя І ви, що вбачаєте у ньому привид. Справа в тому, що вам важко розібраться І тому […]...
- ЯКБИ Я ЗНАВ Якби я знав, як тяжко ранить слово Моє, та не когось там, а мене; Забуте мною, вдарило раптово, Тупе, неначе […]...
- “Колись отут були луги…” Колись отут були луги, Буяли трави навкруги І денно, й нощно серед трав Стрибун-цвіркун сюрчав. Про що сюрчав? Якби я […]...
- СМУТНІ КАРТИНИ Убогії ниви, убогії села, Убогий, обшарпаний люд, – Смутнії картини, смутні-невеселі, А інших не знайдеш ти тут. Не став би […]...
- 6. ЗАМІСТЬ ЕПІЛОГА ДО ПОЕМИ (БРАТУ ТАРАСОВІ НА ТОЙ СВІТ) У пахарській хаті Україна мати Обох нас родила; У чистому полі На одному лоні Обох нас пестила; Однакові пісні Обом […]...
- “Все буде відомо,- даремно ховаєш нужденність…” Все буде відомо,- даремно ховаєш нужденність Бажань похітливих, думок без сумління і страхи, Все станеться явним,- даремно втікаєш від себе […]...
- “Ти не прийшла, бо трапляється дощ…” Ти не прийшла, бо трапляється дощ. Ти завагалася, бо надходить осінь. Ти запізнилась, бо річки течуть. Ти не злякалась, бо […]...
- ОДУЖУЮЧИЙ Мені б тільки перебути ці дні – дощові й сумовиті, Мені б тільки позбутися нежданого лиха, То я не хотів […]...
- “Ах, узліссям іти фіялковим…” Ах, узліссям іти фіялковим, Припадать на коліно при луці, Чути тужне тремтіння тятиви, Доганять чорні стріли очима! ………………………………….. Далі бігти, […]...
- НА ДОБРАНІЧ! НА ДОБРАНІЧ! Добра ніч натомленим усім! Тихим сном спочинуть хай таким, Щоб забути втому і турботу! Хто свій піт щодня […]...
- “В кабаках, де шумливо солодке життя…” В кабаках, де шумливо солодке життя Потікає щодня впереміш з гіркотою, Де спиняєшся час і ніхто до пуття Вже нікого […]...
- ВІЧНЕ Усе минає. І моя хода обірветься, перейде у минуле… А що ж лишиться? На моїх слідах посходить осока та лобода […]...
- ПОХОРОН УЧИТЕЛЯ. Пам’яті Олексія Антоновича Вовнянка Як несли його тихо в нове житло По бруку, по бруку, по бруку, – Був місяць май. Сонце пекло. …Мерзли […]...
- “Як помру, не подолавши втому…” Як помру, не подолавши втому, Схороніть, де смерть не обмине, Бо на тло сплюндрованого дому Не допустять недруги мене. Біля […]...
- МІЙ ДЕНЬ – НА ВІУ ТЯТИВІ І Моя державо суверенна – Країно спогадів і снів! Горять, горять твої знамена, Пливуть до молодості днів – Туди, де […]...
- “Мабуть, судилось мені так до смерті самої…” Мабуть, судилось мені так до смерті самої Йти все за вами лісами, повитими в мряку, Класти вогонь свій по другому […]...
- ВЕРШНИК Я змалку вчився бути на коні, коли із батьком їздили на луки. Та довго не давалася мені сувора і знадлива […]...
- БРАТИ РОМАНОВИЧІ (Данило до Василька) Мій вірний брате, воля – на мечі Лишень опреться в цім заздреннім світі А ворогам принадні русичі – У всіх […]...
- “Ти снивсь колись прапращуру мойому…” Ти снивсь колись прапращуру мойому… Перлина сліз, чи стріли, чи вино,- Та напував ти печеніга злого В своїх степах таким […]...
- “Не повертайтесь на круги своя…” Не повертайтесь на круги своя, Нічого це, крім болю, не приносить. Але душа не вірила, і я Таки поїхав. І […]...
- ПІД КОЛЕСАМИ ЧАВУННИМИ …Срібна паморозь над скронями Заіскрилась… зацвіла. На чолі від бур, від холоду Чорна-чорна борозна. Це від горя, що замолоду Довелось […]...