ЗАБЛУДЛИЙ ОГОНЬ

Related posts:

1. ОГНИЩЕ Квітки пахнуть ясним ранком, Соловейко свище, Край дороги догорає Забуте огнище. Курить димок; головешка То сям, то там тліє, І […]...
2. ДЕВ’ЯТИЙ ВАЛ Холодний шторм, холодна злоба, обвалами – холодний гул і моря лютого оздоба, – летить, дев’ятий карбункул, – що вдарить камінь, […]...
3. ЦАР-ОГОНЬ Блиском, блиском, Миготінням, Тріском, тріском, Лупотінням Розгулявся Цар-Огонь. В золотих червоних ризах, В димках білих, синіх, сизих, Гнівно в’ється по […]...
4. МЕТІЛЬ Шумлять лози над річкою, Забіліло в полі, Метіль мете, буйний вітер Розходивсь на волі. Гуля собі, нема йому На світі […]...
5. 04. КОЛОМИЙКА ПРО ПРОВЕСНУ Вітер віє, вітер буйний, віє за горою, мороз ходить, мороз бродить під руки з весною. В річці риби, в полі […]...
6. Я начинаю год, и рвет огонь *** Я начинаю год, и рвет огонь на пустыре иссохшей елки остов – обглоданного окуня скелет! И к небу рвется […]...
7. ГЛЯНЬ ЇЙ В ОЧІ! Глянь їй в очі! – Пишні вії, Мов озера, обгорнули, Де блищать живі надії, Де страждання потонули. Глянь їй в […]...
8. Думка (“Вітре буйний, вітре буйний!..”) Вітре буйний, вітре буйний! Ти з морем говориш,- Збуди його, заграй ти з ним, Спитай синє море. Воно знає, де […]...
9. Із збірки “В ГОДИНІ СУМЕРКУ”ГОВЕРЛА Я бачу знов тебе! Он стать твоя біліє, І око знов моє по твому блудить склоні. Ось бач: вже сонця […]...
10. “Коло гаю к чистім полі…” Коло гаю к чистім полі, На самій могилі, Дві тополі високії Одна одну хилить. І без вітру гойдаються, Мов борються […]...
11. “Гуде вітер вельми в полі!” Гуде вітер вельми в полі! Реве, ліс ламає; Плаче козак молоденький, Долю проклинає. Гуде вітер вельми в полі! Реве, ліс […]...
12. “У чистім полі, в полі на роздоллі…” У чистім полі, в полі на роздоллі, де колосочки проти сонця жмуряться, Вернигора, Вернивода й Вернидуб – три велетні – […]...
13. КАЗОЧКА ПРО ТРЬОХ ВЕЛЕТНІВ У чистім полі, в полі на роздоллі, де колосочки проти сонця жмуряться, Вернигора, Вернивода й Вернидуб – три велетні – […]...
14. СМОЛИСТИЙ СОНЯШНИКА ДУХ Смолистий соняшника дух, Що жовтим решетом вдивляється до сходу, Бо, як жертовник, день потух, І п’яно снить про теплу насолоду […]...
15. “Серед поля попід небом жито жала…” Серед поля попід небом жито жала, Попід небом жито жала серед поля. Вітер віяв, сонце гріло. Дожинала. Дожинала. Сонце гріло, […]...
16. “Ти сидиш під білим древом…” Ти сидиш під білим древом, Вітер сумно в полі виє, Угорі німують хмари, І туманом небо криє. І вбачаєш гай […]...
17. “Ой, спіткнувся в чистім полі…” Ой, спіткнувся в чистім полі Воровий гривун. Розмахнувся в буйну тирсу Хвацький хорошун. Розпростер могутні руки, Цілину притовк… На плечі […]...
18. “Власні смутки, власні болі…” Власні смутки, власні болі В пісню переллю, І розвію ген по полі Думоньку мою. Там вітрець її посіє В полі […]...
19. УПАВ ЖЕ ВІН Як упав же він з коня та й на білий сніг. – Слава! Слава! – докотилось і лягло до ніг. […]...
20. СТЕП Іду шляхом; сонце сяє, Вітер з травами говоре; Перед мною і за мною Степ колишеться, як море; А затихне вітер […]...
21. ОСІНЬ “Осінь холодна, непривітна, зимна…” Осінь холодна, непривітна, зимна… Покутну пісню вітер в полі віє, Над світом хмара сповершилась димна, Як килим смутку, втрати, безнадії… […]...
22. ПЕРШИЙ Першим був не Господь і не геній, першим був – простий чоловік. Він ходив по землі зеленій і, між іншим, […]...
23. “Що ластівка у небі написала…” Що ластівка у небі написала крилом – достоту пушкінським пером? Що розчерком крила намалювала на хмарі, що біліє над селом? […]...
24. ВІТЕР Вітер, солоний вітер, що хмарить обрій, вітер, що пахне літом, п’янкий і добрий, вітер, що бризки піни несе в обличчя, […]...
25. ВІТЕР Вітер обскрібує спини гір. Вітер забиває віддих. Вітер нас, зблідлих, Оскелює – хижий звір. Вітер осклянив будинки. Вітер серце проймив. […]...
26. ЕЛЕГІЯ 3 РЕФРЕНОМ Коли мені легко-легко на серці, тоді я знаю, чого воно так зробилось: сьогодні з-за океану на кінчикові світанку вернулись додому […]...
27. “Розшарпані, давильні, повстяні…” Розшарпані, давильні, повстяні, на схід вони зсувались день при дні, чіпляючи за крівлі свої кошла, і відбивались образи сумні в […]...
28. “У жовтім колоссі…” У жовтім колоссі живуть птахи із жовтими крилами яких немає в жодного птаха Повіє вітер птахам захочеться полетіти зніметься усе […]...
29. ГУЦУЛИ Там, де гори срібносині, Де Карпат високі шпилі, Проживають люди сильні, Щедрі словом, зором пильні. Мой, опришки дужі й спритні, […]...
30. СТЕПОВА ЕЛЛАДА 1. Повіє вітер з Понту. Скитський степ Прокинеться, зітхне, і буйна тирса Зеленим морем знов на нім зросте, І побіжать […]...
31. “Бездонний провал сатаніє…” Бездонний провал сатаніє, І грозить, і звіриться хлань, Із хлані, що вітер повіє, Морозить тьма стонів, зітхань. Скрегоче, гуде у […]...
32. МОГИЛА Десь далеко в чистім полі Могила стоїть, Округ неї на роздоллі Та тирса шумить; Степ широкий розіслався, Небо та земля; […]...
33. СТЕЛИСЯ, СТЕЛИСЯ, ЗЕЛЕНИЙ ГОРОШЕ Стелися, стелися, зелений горшку! Гей, ви не тіштеся, мої вороженьки, моїй пригоді! Бо моя пригода, бо моя пригода, як літня […]...
34. І ЦЕЙ ЛИСТОЧОК І цей листочок, Як я, – єдиний: Не був ніколи І знов не прийде, Дитя і плеканець Одної весни. І […]...
35. ГАЛІЛЕЙ О чорна, о страшна хвилина, Коли великий Галілей Упав, нещасний, на коліна, Щоб відректися від ідей. І посміхались кардинали, Бо […]...
36. 7. VAE VICTIS Торкнись заліза цих старих гармат: вони й твою перерішили долю. Тут монументи слави промовляють усмішкою іронії й погорди: для переможених […]...
37. “Світає…” Світає… Так тихо, так любо, так ніжно у полі. Мов свічі погаслі в клубках фіміаму, В тумані загорнувшись, далекі тополі […]...
38. ПОДОРОЖНІЙ Глухе, бездушне отупіння Напало на землю. Квіти мруть, Поля байдужно снігу ждуть, А хмари висять, як каміння. Часами вітер набіжить […]...
39. “Щедро, буйно і вільно сніги…” Щедро, буйно і вільно сніги Засипають старе кладовище. Де тут друзі, а де вороги? – Тільки вітер у полі свище....
40. “Такий похмурий вечір нині…” Такий похмурий вечір нині, кривавий захід знов мовчить, і западає тінь в долині, і вітер з півночі шумить. А потім […]...