“Добро і зло на всіх шляхах людини…”
Добро і зло на всіх шляхах людини
живуть і діють поруч заодно.
І, наче друзі, в помислах єдині,
приходять вперто й під моє вікно.
Стає тоді тривожно і сутужно,
немов ковтнув самотність степову…
Я, всіх зігрівши, сам тремчу від стужі.
Я, всім простивши, скривджений живу.
(3 votes, average: 2,33 out of 5)
Related posts:
- ІМ’ЯМ ЛЮДИНИ І НАРОДУ Я єсть народ… П. Тичина Я єсть народ. Моєї правди сила Влилась в Закону нашого слова. Я єсть Людина, в […]...
- ЧОРНОБИЛЬСЬКА МАДОННА. ПРИМІТИВНИЙ ПОРТРЕТ СКЛАДНОЇ ЛЮДИНИ Можна все на світі вибирати, сину… В. Симоненко Бард кучерявий, мов макітра, Все воював проти півлітра, Сказали б “за”, то […]...
- “…Не про всіх запитав. Розказав” …Не про всіх запитав. Розказав не про всіх – ще залишив для брата. Із холодних космацьких отав нічка встала – […]...
- “Для всіх ти мертва і смішна…” Для всіх ти мертва і смішна, Для всіх ти бідна і нещасна, Моя Україно прекрасна, Пісень і волі сторона. Поглянь: […]...
- “Добро, у кого є господа…” Добро, у кого є господа, А в тій господі є сестра Чи мати добрая. Добра, Добра такого таки зроду У […]...
- “Із вірою в добро сідай за стіл творити…” Із вірою в добро сідай за стіл творити, Пегаса не жени наосліп в забутті. В грядуще прозирай незвідані путі, – […]...
- ТРИ ВІДМІНИ Буває: туга – космічна: Quelle est cette langueur qui penètre mon cœur? – за Верленом. Самотність тоді – це смуток, […]...
- ЗА ВСІХ СКАЖУ За всіх скажу, за всіх переболію, я кожен час на звіт іду, на суд. Глибинами не втану, не змілію, верхів’ями […]...
- ДОБРО Потерт сыромятный его тулуп, Ушастая шапка его, как склеп, Он вытер слюну с шепелявых губ И шепотом попросил на хлеб. […]...
- “Душа людини – велемовна книга…” Душа людини – велемовна книга, Яку що більше пристрасно читай – То глибше радістю дзвінкою двигай І жни пізнань довершений […]...
- ФЕНОМЕН ЛЮДИНИ Як тільки душу виповнить мою Космічний подих в зоряні години – Перед обличчям Всесвіту стою, Дивуючись феномену людини. Де, як […]...
- Я ЛЮБЛЮ ВСІХ ДІВЧАТ Признаюся із жалем: я тікаю від проблем, в мене слава лиха, я – мовляв – не жених… Я ж люблю […]...
- “Люблю я всіх людей,- крізь них не раз Господь…” Люблю я всіх людей,- крізь них не раз Господь Показує свою найвищу ласку І зрозуміння світу робить нам ясніш. Люблю […]...
- “Похадження людини…” Походження людини – від птахів. І справа тут не в снах, в яких літаю… В людини також осінь і весна […]...
- ГОЛУБИ Прилетіли в гості голуби, Під вікном крильми залопотіли. Травень був. І ранок голубий. І, як діти, ми йому раділи. А […]...
- “Тишу вдвох колисали…” Тишу вдвох колисали ми, немов немовлятко. Наші мрії співали, як близнятка-дівчатка. Ми неслися з тобою в нашу пам’ять за сонцем, […]...
- ДВА “ЧИ” 1. порозкидано мене по всіх сторонах світу тепер збираю себе як гриби в лісі не знаючи чи вони правдиві а […]...
- У НІЧ НОВОРІЧНУ Як у синіх горах засіяє зірка, Стане на порозі Новорічна ніч, Ви перед минувшим, спершись до одвірка, І перед майбутнім […]...
- ПЕРЕБЕРУ, НЕМОВ НАМИСТО Переберу, немов намисто, Ці дні, веселі і сумні. Перефарбую чорне листя – Зазеленію при вікні. Ці дні, гіркі, немов отрута, […]...
- “Не забудь, не забудь…” Не забудь, не забудь Юних днів, днів весни, – Путь життя, темну путь Проясняють вони. Золотих снів, тихих втіх, Щирих […]...
- НАТХНЕННЯ Такий бува момент, що в серці полумінь пече, напруга почуваннів межі розрива, злітають блискавки з осяяних очей, та іскрами думок […]...
- БУДЬ ЗО МНОЮ Люблю тебе я давно, ти – світу вікно, ти – радість і жаль, ти – сміх і печаль. Ходім у […]...
- “Океан не випити до дна” Океан не випити до дна. Вічність є одна, лише одна. То чого ж я зморено тремчу, Коли бачу спалену свічу? […]...
- РЕЦЕПТИ ПРОТИ САМОТНОСТІ Марії 1 Твоя відсутність всмоктує мене, росте, – і я тоді втрачаю напрямок і зміст себе. 2 Коли думаю про […]...
- АБРАКСАС Навіяне романом “Деміан” Г. Гессе Небо і час, числа і люди – все Абраксас, півняча голова, ноги-змії і тіло ніби […]...
- “Самотній собака лежить коло ганку…” Самотній собака лежить коло ганку, Самотність собі самотить коло печі. І тисне самотність на душу, на плечі До вечора пізнього […]...
- РІДНИЙ ДРУГ Зринали друзі, наче сон, бувало, й сидори носили. А друг порібен, як озон, коли вже дихати несила. А друг приходить […]...
- СЛОВА І ДУМКИ Ми бажаєм волю дати Всім народам і народцям. (Краще б дулю, а не волю Дати нашим інородцям). Отже, в нас […]...
- Я розмовляти починав російською Я розмовляти починав російською: Була евакуація, війна. Російська школа, потім вуз російський, Мені була мов рідною вона. В десятому коліні […]...
- БЕЗСОННЯ Чого не спить воно, оте вікно, – у небі ночі та й одне-єдине? За що катує полум’ям воно когось там […]...
- ЗА ВІКНОМ СНІГ Моя самотність знає, що за вікном сніг. Знає, знає… Самотність моєї ночіі знає, що сплять яблуньки в малому садку, що […]...
- “Цвіте барвінок восени…” Цвіте барвінок восени, Коли запахли дні снігами, Немов мелодія весни Зашелестіла під ногами. І радісно стає до сліз, І відпливає […]...
- ІЗ П’ЄСИ “МАРНІ ЗУСИЛЛЯ КОХАННЯ” ЗИМА Коли в бурульках спить усе І в руки хукає пастух, І в залю дрова Том несе, І мерзне молоко […]...
- ПТАХ СИДИТЬ НА ГІЛЦІ Сидить птах на гілці, на дереві, що розгалужується від його ніг, притискає кольорову голову до ока, великого й прозорого, як […]...
- “Якби я знав, де ти живеш…” Якби я знав, де ти живеш, Дивився б крізь вікно знадвору, Як ти виходиш із одеж І входиш в мрію […]...
- “Останній грім давно скотився з даху” Останній грім давно скотився з даху… Стекло по ринвах сонце і дощі, І у саду дерева вже без страху вдягають […]...
- Весна до нас рік-річно повертає Весна до нас рік-річно повертає, Рік-річно кожне дерево цвіте. Та серце людське раз лиш процвітає: Коли настане верем’я святе. Скажіть, […]...
- ГЕНІАЛЬНА ПОЕЗІЙКА + Я сьогодні чергував удень І проминув лілові хмари Що після грому І замість того щоб привітать прекрасне В той […]...
- МОЄ ВІКНО Моє вікно. Перекреслене рамами. Обплетене вітами яблунь, обліплене листям. Воно з шматками блакиті склом облите. На ньому, мов шаблі, танцюють […]...
- “Не маю зла до жодного народу…” Не маю зла до жодного народу. До жодного народу в світі зла не маю. Чому ж тоді все важчає мені […]...