Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







“Душа людини – велемовна книга…”

Душа людини – велемовна книга,
Яку що більше пристрасно читай –
То глибше радістю дзвінкою двигай
І жни пізнань довершений розмай.

Дугасте небо й шир землі принадна,
І всіх доріг відвічна довжина,
Людське єство вгорнувши, наче в рядна,
Йому чуття схвильовують до дна.

Ясуй хвалу, творителю первинний!
Ти й не подумав, появивши світ,
Що твій же твір, твої пізнавши вчини,
Про тебе власний розвінчає міт.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 3,33 out of 5)


“Душа людини – велемовна книга…” - СЛАВУТИЧ ЯР (ЖУЧЕНКО ГРИГОРІЙ)
 »