Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові

ЛЮБАРЦІ

Петрові Засенку

Залінилась Альта,
Може, притомилась,
По левадах і канавах
Розлилася, розбрелась.
Попили ворони воду,
Пошукала мати броду
Та й без броду
По сухому перейшла…
Зайшла в трави по коліна,
Ледве стала жати сіно…
– Ой, болить мені трава…
Голубіє квітка синя,
Достеменно очі сина,
І говорить, як жива:
“Не вражайте, не зжинайте,
Бо дорога в нас важка…
Скільки світочку видати,
Стільки йти і поганяти
Нашу Альту…
Щоб текла
У синє море,
Щоби змила наше горе
І досаду теж…-
Зажурилась тяжко мати
Та й не стала сіно жати…
Роси випали сльозами
Над Петровими батогами.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 3,67 out of 5)

ЛЮБАРЦІ - ЧЕРЕДНИЧЕНКО ДМИТРО