Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







ВЕДМЕЖИЙ СУД

Лисичка подала у суд таку бомагу:
Що бачила вона, як попеластий Віл
На панській винниці пив, як мошенник, брагу,
Їв сіно, і овес, і сіль.
Суддею був Ведмідь, Вовки були підсудки.
Давай вони його по-своєму судить
Трохи не цілі сутки.
“Як можна гріх такий зробить!
Воно було б зовсім не диво,
Коли б він їв собі м’ясиво”,-
Ведмідь сердито став ревіть.
“А то він сіно їв!” – Вовки завили.
Віл щось почав був говорить,
Да судді річ його спочинку перебили,
Бо він ситенький був. І так опреділили
І приказали записать:
“Понеже Віл признався попеластий,
Що він їв сіно, сіль, овес і всякі сласті,
Так за такі гріхи його четвертувать
І м’ясо розідрать суддям на рівні часті,
Лисичці ж ратиці оддать”.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5,00 out of 5)


ВЕДМЕЖИЙ СУД - ГРЕБІНКА ЄВГЕН