“З несамостійності моєї…”

Related posts:

1. “Острівець моєї радості дитячої…” Острівець моєї радості дитячої вже тебе ніколи не побачу я ти відбитий у свічаді зорянім на землі давно вже переораний […]...
2. “На обрії душі моєї…” На обрії душі моєї Світає Слово, щоб пливти Супроти, не за течією – В умиті зорями світи. У тих світах […]...
3. “Україна моєї великої дорогої ідеї…” Україна моєї великої дорогої ідеї Перетворилась в Україну мого великого болю. За неї губили життя мої предки, Син дорогу поклав […]...
4. До моєї світлиці до моєї світлиці зазирають папороть і розплющені очі африканських фіялок добридень! ти вже не спиш? готова вмерти за правду дати […]...
5. ОСТАННІЙ ЗВУК МОЄЇ ЛІРИ Останній звук моєї ліри Не буде криком безпорадним, Не буде стогоном зневіри, А гімном радісно-принадним Того співця, що лине в […]...
6. “Дубовий жар – душі моєї знак…” Дубовий жар – душі моєї знак! Він зогріває, наче Зодіяк; Спроквола, звільна, палко, снаговинно Дарує світові святкове мито – Аж […]...
7. МОРЕ МОЄЇ ДУШІ + В темную ніч я до моря душі Прислухаюсь. Море мовчить, мороком вкрите, Урвища сплять у тиші. Я вдивляюсь. Серце […]...
8. КОЛИ УВІРВЕТЬСЯ ТЕРПІННЯ Коли увірветься терпіння І душу розпанаха злість, Піду, де хмари білопінні Крутий за містом зводять міст. Щоб через ту дугасту […]...
9. Цятка моєї крові Мати нашу Вкраїну – нічого не мати. Мати нашу Вкраїну – це хліб без води… Знов стоїть наді мною заплпкана […]...
10. НА СМЕРТЬ МОЄЇ МАТЕРІ О. Т. Цей дарунок смертельности, який ти дала мені, я зберігаю досі, після стількох років, і любуюся ним тільки потайки, […]...
11. Зі збірки “ВЕЛИКА ГАРМОНІЯ” MODE MORTE IV Про смерть IV Я є спокійний, наче тиша на воді, я маю досить, досить сили, щоб не боятись навіть і […]...
12. ЛЕБЕДІ МАТЕРИНСТВА Мріють крилами з туману лебеді рожеві, Сиплють ночі у лимани зорі сургучеві. Заглядає в шибку казка сивими очима, Материнська добра […]...
13. “Ах не смійтеся ви наді мною…” Ах не смійтеся ви наді мною, – Не для вас я Вкраїну люблю! Не для вас виливаю ці сльози з […]...
14. Якби втопити якби втопити весь біль в океані хвиля вдарила б в небо треба сіяти біль у скиби хай колоситься хлібом тільки […]...
15. ДО МОЄЇ ПІСНІ Крутиться світ весняний і зелений. Ясень співає, і серце співа. Пісня натхненним кружля веретеном, на веретені срібляться слова. Ясень, осяяний […]...
16. ПІСНЯ МОЄЇ МАТЕРІ Твоя, мамо, пісня помагає від лиха, Від недужі злої І злої людини. Почую – і в серці моїм відлига Вже […]...
17. “Птах, що дарує мені висоту…” Птах, що дарує мені висоту, пес, який вірить в мою доброту, дерево, щедре на зрілі плоди, в пальцях розімкнута ніжність […]...
18. БЕЗ ІМЕНІ Викрали моє ім’я (не штани ж – можна і без нього жити!) І тепер мене звуть той, у кого ім’я […]...
19. “Без тебе світ – це тьмавий морок…” Без тебе світ – це тьмавий морок. Без тебе не біжить вода. Без тебе кожен камінь – ворог, Подушка каменем […]...
20. ГО-О-ОЛ одне одного беремо в оберемок ! як пригубимося ти – мій притулок я твій ! ти така ласкава ! а […]...
21. “Якби те, що мені заболіло…” Якби те, що мені заболіло, Я покласти умів на скрипку: Чорна хмара догнала білу І ковтнула її, мов рибку… Зупиняю […]...
22. БЕЗ ТАБУ Хто сказав: “Найстрашніше – це смерть”? – Заперечу. І зі мною погодяться всі: і Платон, і Сократ. Поруч ходять мерці […]...
23. Мужчина – Дон Жуан у будь-якому віці Мужчина – Дон Жуан у будь-якому віці. За це б його не клясти, шанувати: Себе він пропонує кожній жінці, Щоб […]...
24. 5 Мій рідний дядько, батьків брат, Поволі виплекав посадку, А заодно й колгоспний сад, Пшеничний лан, городню грядку. І, перевиконавши план […]...
25. ЛЮБАРЦІ Петрові Засенку Залінилась Альта, Може, притомилась, По левадах і канавах Розлилася, розбрелась. Попили ворони воду, Пошукала мати броду Та й […]...
26. “Коли наляжуть хмари на долини…” Коли наляжуть хмари на долини В понуру пору, – виринає день Ясного півдня і рубає впень Почахлу пітьму з неба […]...
27. МОНАХ І СМЕРТЬ Монах: Смерть – мій учитель, мій брат і мій рід, З смерти зродивсь я, до смерти – мій хід. Все, […]...
28. ПЕРУНІЯ 1 Ячали лебеді. Ячали. Чого тужили чи за ким? А на Дніпрі старі причали окутались у пил і дим. Човни […]...
29. ВІСІМ 1 Коли уяву сколихнуть її уста, розійдуться по тілі жагою пестощів, жаданням губ; коли цілунками наділить закутає дівочим чаром, лагідним […]...
30. Земля химер Безпросвіття моєї нації – три століття реанімації. Гнала, гнала – й загнала коня під Москвою козацька січ. і нема українського […]...
31. “Стільки в тебе очей…” Стільки в тебе очей, Стільки рук і мозолів, Скільки крапель в Дніпрі І у небі зірок. Ти не падав од […]...
32. “Все таке несправжнє відштовхує…” Все таке несправжнє відштовхує (і любов, і віра, і патріотизм), як роблена “поезія”. І тільки ще біль ненадуманий, справжній, і […]...
33. Не сіяти пустоцвіт не сіяти пустоцвіт на листках книг росте поезія кільця на дереві камінна печать соком землі татуйована...
34. ЗАХІД СОНЦЯ У ПАРАНІ Семираменні свічники аравкарій Позапалював вечір; перелилася соняшна лява За кобальтову гору. Дзвони: Богородице Діво… Присмерк наляг жорнами на душу. Далеко […]...
35. ВІДБІЙ Відбій… Якого їм відбою? Вступає глупа ніч в права, І тиша – сіра, нежива – Свинцем. Відбій? Ха-ха! Рябої Кобили […]...
36. КРИК ЧОРНОБИЛЯ В цих лісах безборонно гасають вовки, наче рейнджери. Заблоковану зону обходить здаля навіть дощ. Лиш тутешні зозулі, що звуться “лічильники […]...
37. ПОКЛИК. Диптих І А двадцять перший вік при револьвері Таку вчинив несвітню круговерть, Коли уперше від часів Гомера Судилося знімати репортеру Своєю […]...
38. “ламких, немов полин, дорослих, ніби дощ…” ламких, немов полин, дорослих, ніби дощ, ти просто вибирав у приписі нічному, щоб, кришталевий крик зібгавши на солому, означити хрустке […]...
39. “Яскрава зоре! Ярко так сіяти…” Яскрава зоре! Ярко так сіяти Якби-то міг я в темній вишині Чи задивлятись на природи шати, Немов безсонний місяць, повесні. […]...
40. В САМБОРІ Ой упала зоря на голубі гори На самбір-тернину серденько вколола. “Гой, стій, самборе, не коли! Як же в мені серце […]...