Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові


“Яскрава зоре! Ярко так сіяти…”

Яскрава зоре! Ярко так сіяти
Якби-то міг я в темній вишині
Чи задивлятись на природи шати,
Немов безсонний місяць, повесні.

На те, як людські береги обмиє
Текучих вод священичий обіт,
Чи пильно стежити, коли завія
Пухнасто снігом повиває світ –

Ні – ще ясніше сяяти, незмінно,
Припавши так до милої грудей,
Щоб чути їхні подихи й безтінно
Себе п’янити з нею, без людей,
Ще, ще вчувати лагідне дихання,
Аж поки днина промине остання.

“Яскрава зоре! Ярко так сіяти…” - СЛАВУТИЧ ЯР (ЖУЧЕНКО ГРИГОРІЙ)