“Все, хлопці. Далі підете без мене…” - БРОВЧЕНКО ВОЛОДИМИР

– Все, хлопці. Далі підете без мене… –
Він так сказав, ідучи на узбіч.
Бо рана, розкривавлена, огненна,
Його хитнула в каламутну ніч.

І стишилась на мить важка дорога
Через степи, і хащі, й комиші.
І підозріло глянули на нього
Потомлені і злі товариші.

В тумані бовваніли естакади,
Палац вставав, чи хата, чи вігвам…
– Я не злякався, хлопці, і не зрадив,
А просто вмер, щоб легше йшлося вам.

“Все, хлопці. Далі підете без мене…”