У вічності, де світла струм тече

У вічності, де світла струм тече,
повільно крутяться колеса часу,
що на верстаті золотому тче
свій килим різнобарвний. Дольні паси
пускає в рух незримий наш двигун.
Мигтить узору плетиво примхливе,
І завжди врівноважує вагу
Той, що складе в копу доспіле жниво,
Все змірить мірою й благословить.
Нас темрява обсотує і боре,
лише часами блискавка на мить
із пітьми вихопить шматок узору,
і ми, прокинувшись із небуття,
якийсь уривок бачимо: химерні
страшні чи ясні обриси життя.
Ми у руці тримаєм тільки зерна;
Гаїв не бачимо, що з них зростуть
І зашумлять зеленим верховіттям.
Ми лиш п’ємо гаркаву каламуть,
Жахним на світ рождені лихоліттям…

(1 votes, average: 5,00 out of 5)

ДЕЯКІ АСПЕКТИ СВІТЛА Струс. Поле закрутилося тюрбаном І – до ноги – структури апатичні. Усе, що доти – виважене й точне, – На […]...

ПІД НЕБОМ ВІЧНОСТІ “Хресту Твойому покланяємось, Владико, І святеє Воскресення Твоє славимо…” Ти Той, що возвеличив терпіння, принявши терновий вінець замість корони, а […]...

“Спрага прагнення вічності…” Спрага прагнення вічності запеклась на людських устах, і минущий, я – вірю в яскраве безсмертя! Черепашачий рід, чи трьохсотлітній птах […]...

НА БЕРЕЗІ ВІЧНОСТІ В колонах. Поротно. Крізь попіл, і бронзу, і мармур. З непам’яті. З пам’яті, з виру морського і суші Солдати, матроси, […]...

Сад вічності Світлій пам”яті Зоряни Наталя Давидовська. Збірка “Фрески” САД ВІЧНОСТІ Поема-ілюстрація до циклу графічних робіт художника В. Слєпченка “Реквієм”, присвячений світлій […]...

ТІНЬ БЛИСКАВКИ Сяйнула у небесному огромі і зачаїлась блискавка крива. Настала тиша. Але враз од грому здригнулася зволожена трава. Гримить! Над вами […]...

“Далеко ти, а ніби поблизу…” Далеко ти, а ніби поблизу, В мені твій образ вічно молодіє. Переливаються в твою сльозу, В щасливу мить стрічання і […]...

УКРАЇНСЬКИМ ГЕРОЯМ Ці слова не звучать голосніше, Лиш уява на мить ожива. І для мене таки найстрашніше – Скам’яніла від болю трава. […]...

ТУЛЯЧИСЬ ВІЧНОСТІ дивляться далиною переходять темряву жита без пісень біліють над осіннім полем за ластівками лишаючи живим пітьму без білої сорочки в […]...

ТЕЧЕ МУРАШКА …І відкрили ось нам, читачам, славну річечку Мурашку, – я й не знав, що є така на планеті. Олесь Гончар […]...

“Тече вода з-під явора…” Тече вода з-під явора Яром на долину. Пишається над водою Червона калина. Пишається калинонька, Явор молодіє, А кругом їх верболози […]...

“Сама собою річка ця тече…” Сама собою річка ця тече, Маленька річечка, вузенька, як долоня. Ця річечка Дніпра тихенька синя доня, Маленька донечка без імені […]...

Думка (“Тече вода в синє море…”) Тече вода в синє море, Та не витікає; Шука козак свою долю, А долі немає. Пішов козак світ за очі; […]...

“14. бо…” бо тілá в любові протикаються щілинами крізь стіни небуття і задихаючись вдихають час який спиняється на мить і рухається по […]...

“Як світла ломили над Palacio ніч…” Як світла ломили над Palacio ніч, ти познáчила мене під вестибюлем, де Рівера стінами блудив, тягнучи по них минуле. Ти […]...

“Нарощування світла…” Нарощування світла. Накладання на чорне й тьмяне храмових тканин. Росте душа в розповні добування такого ж світла з глибу холодин. […]...

В ОРКЕСТРІ СВІТЛА Мені здається, що навчилась я грати На дивній арфі сонячних промінь. Не тільки грати – Насолоду мати. Не тільки грати, […]...

О МОЯ ОСТАННЯ СВІТЛА МРІЄ О моя остання світла мріє, За тобою мій співучий льот. Може, ще раз промінь твій зогріє І розтопить кількалітній льод. […]...

СВІТЛА І ТІНІ Світла і тіні, світла і тіні, Барви веселки на небі сині, Проміння Сонця на небосхилі, Намотані на ліній мотовилі… Світла […]...

Вібрації світла вібрації світла тераси сходи голуби Дафна офірує коси на вівтарі ніщо не мре і дещо з голубизни твоїх очей лявандою […]...

“Ти – світла далечінь, простелена рівнинно…” Ти – світла далечінь, простелена рівнинно, прозора та дзвінка, немов погожа днина, в тобі блакить лунка і крила журавлині, співучі […]...

“У видимому немає окремого…” У видимому немає окремого. Усе переплетено. В перетіканні – всі речі. . . . . . . . . . […]...

“Чи може бути чорне білим…” Чи може бути чорне білим? – Спитало чорне у білого. Чи може бути біле чорним? – Спитало біле у чорного. […]...

“Страшні слова, коли вони мовчать…” Страшні слова, коли вони мовчать, Коли вони зненацька причаїлись, Коли не знаєш, з чого їх почать, Бо всі слова були […]...

ВЕСНА (“Тече весна, й бадьорі сажотруси…”) Тече весна, й бадьорі сажотруси, мов щиглі, на дахах, і мла зелена. Дівчина, що кохає полісмена, співа на площі, де […]...

“Стукають краплини золоті в шибки…” Стукають краплини золоті в шибки, лопотять двокрило вікна на боки. У струмочку тихо блискавка цвіте, листячко ж у неї, видно, […]...

“Експромт грози, її палке натхнення…” Експромт грози, її палке натхнення – це блискавка раптового рядка, що світлом ярим вибухає з мене, що з підсвідомості аж […]...

ЛЕБЕДІ На тихім озері, де мріють верболози, давно приборкані, і влітку й восени то плюскоталися, то плавали вони, і шиї гнулися […]...

“Тисячолітній дуб в Холодному Яру…” Тисячолітній дуб в Холодному Яру, Воскреслий з небуття маленький хутір Буда. Як мало важить те, що я колись умру, Як […]...

“Гроза проходила десь поруч…” Гроза проходила десь поруч. Було то блискавка, то грім. Дорога йшла кудись на Овруч в лісах і травах до колін. […]...

МАСКА Мій друг відкрився. Маску мимохіть Здер із лиця свого і став стіною. Я стетерів. Як блискавка, в ту мить Червоний […]...

ДУША ЦЕРКОВЦІ Душа старої церковці Ходить між буками, Гребе на горбі, на згарищі, Чи не лишилося щось З мосяжних хрестів, Якийсь уламок […]...

Я – КОМУНІСТ Я – комуніст, я – рядовий в полку. Боєць правофланговий і ведущий, Як і належить буть більшовику. Всю силу, всю […]...

“Як вутлий човен, кинутий у бурі…” Як вутлий човен, кинутий у бурі, Я у неволі б’юся за життя, Шукаю в ньому точки опертя, Беззахисний, як пагонець […]...

“Мороз вже збився з ніг нарешті…” Мороз вже збився з ніг нарешті, усе чорніша чорнота. І поміж стовбуром черешні і снігом відстань вироста. Штрикне синичка гострим […]...

“Стара церковця…” Стара церковця встала із небуття (проіржавлена зверху, прогнила ізнизу) банями заблищала, стінами засиніла, вікнами заясніла… Впустила людей, засвітилася вимита, фресками, […]...

ЛОША Закохалася в лоша блискавка. Вона – блискавка, а воно – лоша. В нього – грива з шовку чорного, В неї […]...

“Щороку вмирає трава…” Щороку вмирає трава І листя з дерев облітає. І час прибирає права На все, що квітує-буяє. І наше життя – […]...

“Ти – Шіва. Ти – індуське божество…” Ти – Шіва. Ти – індуське божество Твої реальні обриси двояться. Боюсь на Тебе подивитись, бо таких очей не можна […]...

НА ГРАНИЦІ На границі Буття й небуття, Життя й забуття Стоїть “Я”, Моє “Я”, Мов Розп’яття. Цупко в землю вп’ялось, стрімко вгору […]...

Related posts: