Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






“Як вутлий човен, кинутий у бурі…”

Як вутлий човен, кинутий у бурі,
Я у неволі б’юся за життя,
Шукаю в ньому точки опертя,
Беззахисний, як пагонець на мурі.

Четвертий рік, у немочі й зажурі,
Не чуючи людського співчуття,
Перепливаю річку небуття,
Де видно тільки бескиди похмурі.

І часто хвилі відчаю мене
В безтямі б’ють об лоно кам’яне
Тих бескидів – я корчуся від болю.

Мабуть, уже й загинув би давно,
Пішов би вутлим човником на дно,
Якби на мить зневірився у волю.

1952 – 1988

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 3,00 out of 5)

“Як вутлий човен, кинутий у бурі…” - ГНАТЮК ІВАН