Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






“Вузький Шевченків скверик біля храму…”

Вузький Шевченків скверик біля храму
Здоровкається, простягнувши віть.
Француженятко загубило маму
Й на паперті заплакане стоїть.

Двигнять авто, будинки і дерева,
Сирен переполощене виття,
І бронзове подіб’я Кобзареве
Не знає, чим би й втішити дитя.

Двигтить, в кросівки закувавши стопи,
Біжить людей затуркана ріка.
Лише Рене спинивсь із стетоскопом
Послухати, що в серці малюка.

Стояв Кобзар лицем до того виру,
Одвічної тієї суєти,
Дитину словом приголубив щиро:
– Для Франції рости й для доброти…

І хлопченя, знервоване, вихрасте,
Притишилося на Тарасів глас.
От тільки хто тут зможе перекласти
Те, що дитині мовить наш Тарас?

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 4,33 out of 5)

“Вузький Шевченків скверик біля храму…” - БРОВЧЕНКО ВОЛОДИМИР