Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






“Навік запам’ятаю дні…”

Навік запам’ятаю дні,
Сиротні, зболені, жахні,
Коли на пні вмирало жито.
Тоді моє дитинство вбито.

Червоні птахи – віхті стріли,
І клен з гніздом – як смолоскип…
Глумився нелюд, ждав потіхи,
Та не зірвавсь покори схлип.

Я пам’ятаю, як на сході
Гарматні вдарили смерчі.
Тоді на нашому городі
Заквітли вишні уночі.

На обгорілому причілку
Світанок виставив пости…
Боєць із павутиння бджілку
Звільнив і в білий світ пустив.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4,00 out of 5)

“Навік запам’ятаю дні…” - БРОВЧЕНКО ВОЛОДИМИР