Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







“До цеглини – цеглина…”

До цеглини – цеглина…
Крокви, варцаби та балки…
Ось і дах наче бриль,
А над ним яворове гілля.
Відзвеніли сокири,
Відспівали завзято рубанки, –
Дім стоїть мов картинка
І зір звеселя.
Час, напевно, й спочити…
Погода – на славу!
На причілку, у затінку,
Ставлять столи.
Неквапливі майстри
Посідали на лаву,
І в долонях їх м’яко
Думки зацвіли.
Палять “Приму”,
Примружують солодко очі,
Не скупі на слова,
До похвал не охочі, –
Палять, мирно гуторять,
І голови сиві,
І натруджені руки,
Мозольні і сильні,
На тлі чистого неба
Й розквітлої вишні
Тихе світло промінять,
Спокійні і величні.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 3,33 out of 5)


“До цеглини – цеглина…” - ЛУКІВ МИКОЛА