Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






ПОМІДОРИ

У нас на грядці,
між високими картоплинням,
росли кущі домашніх помідорів.
Тяглися на осонну золотінь,
та заступала зеленава тінь.

Сюди щоранку вабило мене.
Вдихнеш
загуслу помідорну терпкість,
і не терпиться:
скоріше б достигали!

Я напросився до природи
у підмогу –
зірвав плоди рипучі
зеленцем
і виставив на сонце.

І що ж?
Доспіли ці плоди,
жаріли, сонцем поліровані.

Але
не пахли помідорами.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

ПОМІДОРИ - ПЕРЕБИЙНІС ПЕТРО
 »