“На ліс розчахнуте вікно…”

Related posts:

1. МОЄ ВІКНО Моє вікно. Перекреслене рамами. Обплетене вітами яблунь, обліплене листям. Воно з шматками блакиті склом облите. На ньому, мов шаблі, танцюють […]...
2. “На горищі було вікно…” На горищі було вікно, У вікні голубіло небо. Ти казала: “Осудить неня, Та мені уже все одно”. Місяць ставив німе […]...
3. ВІКНО В САД Осінній вітер… Птиця прокричить і змовкне. І туман обляже птицю. А я стою у білому плащі під чорним деревом, на […]...
4. Широко розчинила вікно широко розчинила вікно над ранішньою затокою і уздріла дерево щедро обсіяне білим цвітом і нараз він увесь піднявся на крилах […]...
5. “Музика. Вечір. Вікно..” Музика. Вечір. Вікно. Моря гримучі розкати. Як це далеко й давно! Я вже почав забувати. Чайки, вітрила, блакить, Зустрічі перші […]...
6. “Як вікно у глибоке Полісся…” Як вікно у глибоке Полісся – Цей синіючий скромний пейзаж: Над прозоре бліде рідколісся, Над рівнини безмежні піднісся Бережницький надгоринський […]...
7. ВІКНО У ПЕЧЕРІ На світі сталось це давно, хтозна-якої ери: прорізав предок наш вікно у камені печери. І сонце темінь обпекло. Примружив предок […]...
8. Я ВІКНО ЗАЧИНЮ Вітер пісню співає в трубі, Сніг і віхола біля вікна… Тільки як розказати тобі, Що у серці у мене – […]...
9. ВЕЧІРНЯ Під деревами – вечір. Сонце кидає в вікно останні мідяки, які зникають між смуглявістю твоїх колін. В кімнаті: тільки ми....
10. Ніч як вікно на схід мокра і довга ніч як вікно на схід мокра і довга плакати треба вміти сказав професор я не збираюся з вами складати договір […]...
11. ВІКНО ЗИМОВОГО ВАГОНУ Лежать, лежать сніги, пливуть ліси у крайню Раїну, де над вітром – дальня путь. І гаснуть голоси граків і вечір […]...
12. “Звичайна собі мить…” Звичайна собі мить. Звичайна хата з комином. На росах і дощах настояний бузок. Оця реальна мить вже завтра буде спомином, […]...
13. Тиха смерть квітки прочиняє двері тиха смерть квітки прочиняє двері у вечір обернення ікарового крила на плуг похиленістю орача ховаючого за склепленими повіками очей дві […]...
14. “Найліпше любитись в надрання…” Найліпше любитись в надрання, Як никне нічна каламуть, Як сон переходить в кохання, І крила на плечах ростуть. Як я […]...
15. Осінь з маленькими деревами наша осінь з маленькими деревами дуже швидко минула скільки ж бо треба того часу для рудого листя щоб опало воно […]...
16. БЕЗСОННЯ Чого не спить воно, оте вікно, – у небі ночі та й одне-єдине? За що катує полум’ям воно когось там […]...
17. “Якби я знав, де ти живеш…” Якби я знав, де ти живеш, Дивився б крізь вікно знадвору, Як ти виходиш із одеж І входиш в мрію […]...
18. “На промені сонцю вервечки…” На промені сонця вервечки, що тихо гойднуло маля. У льолі відбіленій гречка сьогодні прийшла на поля. Цвіте на блакитному вітрі, […]...
19. ДВА ХЛОПЧИКИ Два хлопчики в зелену пору року До лісу вийшли, – вікових дібров. Один із них прискалив миттю око Й прикинув […]...
20. “Я сів не в той літак…” Я сів не в той літак Спочатку Думав я Що сів у той літак Але я сів Не в той […]...
21. РУНО Поїдемо удвоє по закляте руно. З долоні вітру, що прощався з нами, грудка погаслої зорі упала, мов дарунок. Вперед! Сім […]...
22. КЛЕЧАЛЬНА СУБОТА В кучеряву зелену пору Прихилилося літо до двору. Навстіж – очі, і двері, і вікна! Хай природа до мене звикне. […]...
23. “Пройшла гроза і землю освіжила…” Пройшла гроза і землю освіжила, Повеселіли і дерева, й квіти. А яблуню, що буря повалила, Уже не воскресити. Була – […]...
24. ЗАКЛИНАННЯ Людотілий, птахочолий, Незбагненний, мов Люксор, Хай твої безжальні бджоли Жалять жур і крають мор! Хай потужні води Нілу Поять буйно […]...
25. “Я тікав від людей…” Я тікав від людей, Щоб з деревами поговорити – Добрий спомин мене Й поза гратами не полиша. Задивлялись у воду […]...
26. “Я тікав від людей…” Я тікав від людей, Щоб з деревами поговорити – Добрий спомин мене Й поза гратами не полиша. Задивлялись у воду […]...
27. “Хата. Сад. Наші рідні. Ясний листопад…” Хата. Сад. Наші рідні. Ясний листопад, В листі жовтому душі, як горлиці чисті, Зупинитись… Хоч в сні, в тім нападанім […]...
28. ПІСЕНЬКА ЗА МУРОМ “Але за муром джаз і танці лампіонів…” Б.-І. Антонич Ми з’являємось під зорями й деревами, в пущах осені крилатим листям […]...
29. СИВОЮ ВЕРБОЮ Сльота і мор. Куди з журбою? Якої прагнути мети? Хіба що сивою вербою Над плесом тишу стерегти. Вросту я коренем […]...
30. CHORINHO Через вікно хлипала флейта Мелодію на жвавих нотах. Було над морем. Смуток Лягав хвилею нам під ноги, І рештки сонця […]...
31. “Навесні і сади, й кладовища цвітуть…” Навесні і сади, й кладовища цвітуть, І луги, і гаї у квітках потопають. Заклопотані бджоли над ними гудуть І нектар […]...
32. МЕТЕЛИК Я засвітив огонь. Всю нічку Вікно відчинене було. Метелик залетів на свічку І обпалив своє крило. Вночі світилося віконце, Він […]...
33. Кмітливість Біжать до саду діти ясноокі, Засмаглі, балакучі, повнощокі. А сад, рясні наклонюючи віти, Немовби кличе: “Завітайте, діти”. Хлоп’я іде під […]...
34. ГІСТЬ якщо колись почуєш що хтось стукає тихо у двері не відкривай скажи – мед ще не зібраний тоді годуй бджоли […]...
35. КРЕМЕНЕЦЬ Майнула Кременеччина крилом, Крилом сосновим понад гори сині, Кремінне місто підвелось в долині, Як витязь із пошрамленим чолом. Струмує небо […]...
36. 2. Нав’язливий сон Ніколи більше, зриваючи квітки болиголова, не затру собі ними очі; знаю: після цих дощів виростуть великі жовті безсмертники, що нас […]...
37. “Що ластівка у небі написала…” Що ластівка у небі написала крилом – достоту пушкінським пером? Що розчерком крила намалювала на хмарі, що біліє над селом? […]...
38. “Засипало листям, засипало листям стежки…” Засипало листям, засипало листям стежки, Заглянула осінь, заглянула в серце й думки, Заглянула в очі холодною сталлю озер, І так […]...
39. ПРИСМЕРК У ДЕЛЬФАХ Сумне Кастальське джерело, А ти дивишся зелено, Бо пройшов кучерявий бог З вогнеструнними пальцями. Спокійно тліють оливки В срібному листі. […]...
40. Мені ти приснилась давно Мені ти приснилась давно, ввійшла ти у думи мої. Я море люблю, бо воно нагадує очі твої. Розкрив я до […]...