Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові





МЕТЕЛИК

Я засвітив огонь. Всю нічку
Вікно відчинене було.
Метелик залетів на свічку
І обпалив своє крило.

Вночі світилося віконце,
Він дня шукав, він думав – сонце…

Та краще огненний буран,
Ніж край сичів, мишей летючих,
Пустеля мли і хмар гнітючих.
Світ сонця – вартий крил і ран!

С. Сагурамі, 1945

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5,00 out of 5)

МЕТЕЛИК - НЕХОДА ІВАН ІВАНОВИЧ