ПОДОРОЖ ПО КОХАННЯХ
1.
в полі червоніє кров дозріння
де-не-де сивіє жмут
питань
ти по кладці переходиш в осінь
і збираєш залишки
кохань
2.
квіти нидіють і розчиняються
у сутінку
бо защеміла їх пора
овоч звапнює оскомою уста
жовтнева жовч
зайшла за серце
3.
твоя пам’ять це спазми доріг
які пішли ніде
твоя пам’ять це близни надій
сліди
4.
всі дороги вели до тебе
а ти вела ніде
беручи мене по дорозі
не даючи себе
всі бажання мої пірнали
в дівоче дно ріки
всі дороги були тобою
ти не була ніким
5.
я захлиснувся твоїм тілом
і мною щастя прощеміло
пройшло лишаючи в мені
відчаю невигойну рану
щоб я шукав в жінках рятунку
що питимуть мене в нестямі
6.
я роздавав себе рокам
і з дня на день ставав відсутнім
я роздавав себе жінкам
і висилав дітей в майбутнє
і залишилася одна
ілюзія життя у роді
як перекисла рідина
у роті
7.
моє життя подерте на строфи
любови й зради
моє життя покрите знаками
гіркої знади
за кожну ніч проникання
в жіноче тіло
моє нутро втискалося в себе
і самотіло
а тепер я стою на вітрі
перемитий
на сивіючім зламі віку
пережитий
8.
я зривав по дорозі дівочість
щоб стати спомином
я шукав любови по ночах
щоб стати спомином
проникав між розтулені ноги
щоб стати спомином
і роздав себе по дорогах
згубивши спомини