ПРОЩАННЯ

Я знаю – спинимось на тій гіркій межі,
Що так непорівно розділить наше горе.
Чому ж мовчати і вагатися? Скажи
Останнє слово – тихе і суворе.

Ти кажеш: все мине, як ніч минула ця,
Зів’яне все, як брості ці ясмінні,
А я бажав, щоб назавжди серця
Були як зорі – світлі і незмінні.

Та що ж, хай буде так. Вже грає збір сурма,
Твоя рука горить в моїй долоні.
Мине ще мить, і знову ти сама,
І сон доріг баскі розбудять коні.

Та знай, коли мій зір затьмарить бою дим
І до грудей моїх торкнеться смерти жало,
Мене пропалить жаль, що я не був отим,
Кого собі ти пристрасно бажала.

(2 votes, average: 4,00 out of 5)

КОНІ Івану Драчеві Івану Драчеві Коні-гривані – блискавки! Коні булані – лиск! Коні – у небі висянім, Коні – в Парижі […]...

“У роздумах над віком і добою…” У роздумах над віком і добою Пишу в країну юності листи: “Візьміть мене, товариші, з собою – Я обіцяю вас […]...

ПРОЩАННЯ З ПАЛЬМОЮ 1 У чаші двох долонь вливається прохолодь пальми. Тіло п’є з гілок зелений відпочинок. Старий, що вірності доріг віддав себе, […]...

ПРОЩАННЯ Гайда на коні! Час рушати. Вже півень кличе, вже зоріє, На сході млаво зоря тліє. Гайда на коні! Час прощатись. […]...

ПРОЩАННЯ Неначе востаннє дивлюсь на Дніпро, Хоч так випадково дісталась до річки, Бо поспіхом сплутала електрички У галасливій юрбі метро. Завмерла […]...

“Так знай, що став я Місяцем твоїм…” Так знай, що став я Місяцем твоїм, так знай, що я не сходжу із орбіти з пори, що згасла у […]...

ЛИСТ На клаптику паперу рука напише слово коротке: прощай. Хоч тьмяні очі знову, знову обіцяють солодкий одчай. На клаптику паперу рука […]...

ПРОЩАННЯ Твоя рука привітно і тривожно Метнулася з вагонного вікна. Не можна крикнуть і почуть не можна Що на прощання змовила […]...

ПІСНЯ ПРО ВІЧНУ МОЛОДІСТЬ Запрягти до саней чотири чалі коні і в чвал, і в чвал! Заіржуть баскі бігуни на реміннім припоні, аж луна […]...

“ПРИВІТАННЯ ЖИТТЯ” (1931) ПІСНЯ ПРО ВІЧНУ МОЛОДІСТЬ Запрягти до саней чотири чалі коні і в чвал, і в чвал! Заіржуть баскі бігуни на реміннім припоні, аж луна […]...

КОЖНА ЗУСТРІЧ – ПРОЩАННЯ Лялі Не плачте, діти. Розкажіть про себе. Як моя внучка? З ким вона тепер? О, вже говорить? Ма-ма, та-та, ба-ба? […]...

МАРКОВА СКРИПКА Сумління – річ тендітна і марка. Вже дехто з нього й пилу не стирає. Маркові що? Є скрипка у Марка. […]...

“Де ти, добрий царевичу з давніх доріг…” Де ти, добрий царевичу з давніх доріг, Ще ти б’єшся живий, чи у битві поліг? Чи змирився із підступом злих […]...

ГІРКЕ ПРОЩАННЯ Коли сідаєш в лайнер, щоб навіки Покинуть рідну землю, – Отоді В тобі скипають всі струмки і ріки, Кров пращурів […]...

ПРОЩАННЯ З ПУЩЕЮ Дуби і сосни вищаться стіною, І тихий голос птаха подає… Щось елегійне коїться зі мною, Мінорно входить у єство моє. […]...

12. ПРОЩАННЯ 551 Ридало сонце, плакала земля, Коли, молитву проказваши Богу, Востаннє глянув на сумне гілля, Де ти стояла, давши на дорогу […]...

ПРОЩАННЯ Прощай, весела сторона! Я б не покинув України: Твоя пахучая весна, Твої квітчастії долини, Твої веселі небеса, Твої луги, твої […]...

“Де ти, друже мій єдиний…” Де ти, друже мій єдиний? Розминулись ми в путі. За туманами ідилій жду тебе на самоті. Жду на тихім перехресті […]...

“Коли моя рука, то тиха, то лукава…” Коли моя рука, то тиха, то лукава, В промінні сну торкнеться губ твоїх І попливе по шиї і небавом З […]...

У ЛУЗІ Росою поглиблена пахолодь м’яти, високий туман поснував береги, де мнуть живокіст безшелесні лошата, роздмухані в лет – з молодої снаги. […]...

“Синіє гай, і зеленіє поле…” Синіє гай, і зеленіє поле. Живи і знай, що не мине ніколи Ані зерно, що родить хліб насущний, Ані руно […]...

ДІТИ Вночі почувся крик: “Горить! Горить!” На поклик вибігли батьки і діти. Батьки спинились. То сусід горить. А до вогню помчали […]...

VIII Allegretto. Пісня пісень саду Ти знову озиваєшся мені, І знову не накличеш ся мене… Чи не тому твій голос посумнів, Що й він не […]...

ПРОЩАННЯ З ПОДІЛЛЯМ Прощайте, Товтри круглогруді, і ти, гніздо Кармелюка, де й досі бойові погуди – мов червениці чумака, і ви, яри крутоберегі, […]...

Свободно шея поднята Свободно шея поднята, Как молодой побег. Кто скажет имя, кто – лета, Кто край ее, кто – век? Извилина неярких […]...

ПРОЩАННЯ З 2006-М Ще з одним я прощаюся роком, і прощатися зовсім не жаль. Він до мене ходив лжепророком, піп-розстрига чи просто мужлан. […]...

4. ПРОЩАННЯ Кипарисів шпалір проводжає шосе на північ і дроком жовтогарячим розцвітає прощання жаль. Чатир-Даг заступає дорогу. Кам’янистий лицар Демерджі простягає руку […]...

ПРОЩАННЯ З ДОМОМ Я вернулась додому і нарешті збагнула, Що мені він чужий і йому я чужа, Бо нема в нім того, кого […]...

ПРОЩАННЯ Так довго ми пліч-о-пліч прожили, Караючись у каторжній сваволі, Що вже й до горя звикли мимоволі, Як до ярма – […]...

ПРОЩАННЯ Вже літо латашів назолотило, І поставали на каштан свічки; Мій слід розвіють трави синім пилом, Погнуться вслід берези, мов стрічки, […]...

ПРОЩАННЯ Прощай навіки, моя чорноброва! Бач, я не плачу, бо й ти не заплачеш, А з нас хтось винен… Бувай же […]...

ПРОЩАННЯ ШКОЛИ На вулиці підніс угору вітер на привітання дня пилюки бовдур, немовби капелюх із голови. В очах танок шалений чорних літер. […]...

ПРОЩАННЯ Анатолію Парпарі Величавий шум прибою, Невгамовний шум. Повний місяць над водою Навіває сум. Серед моря човен плине, Хвилі у зірках. […]...

ПРОЩАННЯ З ІНСТИТУТСЬКИМ ПАРКОМ В цім саду я останнє побачення Із собою призначив собі… В цім саду мов слова необачні я Розгубив між тополь […]...

ВІРШІ ПРОЩАННЯ – Цикл 1. Блукаю по відсутнім літі, – порозкидане гаряче листя пропікає душу. Запізніла жовч заходить у мою свідомість і гіркотою тривожить […]...

“Вчимось поволі тамувати болі…” Вчимось поволі тамувати болі, Розлукою прогірклі – пити дні. Вже тих розлук приносили доволі І білі коні, й коні вороні. […]...

“О кучері ясні і очі Беатріче…” О кучері ясні і очі Беатріче, ви знову в тьмі моїй, неясні і смутні. І знову, як тоді, покірнеє обличчя […]...

Прощання смислу – вирок і пророцтво прощання смислу – вирок і пророцтво словам не доторкнутися до слів допоки губи вимочивши оцтом не заговориш: істина – в […]...

КОНІ В мерехтливому світлі неоновім, На тлі пишних реклам і вітрин – Чи здалось, чи привиділось: Коні, Батькові коні побачив син. […]...

“Отут я стояв молодим…” Отут я стояв молодим, Стелилися хвилі до ніг. Літа пролетіли, мов дим. І знову з далеких доріг До моря я […]...

Related posts: