Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові

“Вчимось поволі тамувати болі…”

Вчимось поволі тамувати болі,
Розлукою прогірклі – пити дні.
Вже тих розлук приносили доволі
І білі коні, й коні вороні.

І тільки серце стисне сумовито,
І тільки сіль в душі – немає сліз.
І глиб твоїх очей, туманами повиту,
В холодну далину я вкотре віз.

Та розтавала непроглядна крига,
Похмура розсівалась далина.
І теплу радість нам несла відлига,
І ластівка влітала до вікна.

І після довгих роздумів і муки
Та зустріч – як злиття бентежних рік…
І тільки тінь, холодна тінь розлуки
На схрещенні двох доль і на хресті доріг.

1976 р.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 2,00 out of 5)

“Вчимось поволі тамувати болі…” - БАБІЙ СТЕПАН