УСТИЛУГ
Тремтять вогні удалині,
Туман клубочиться над Бугом,
Бринить росиста сива ніч
Над потемнілим Устилугом.
Мовчать обидва береги –
Дрімає тиша на кордоні,
Та нишком зорять довкруги
Десь очі з прихистку безсонні,
Все те ж, як тут було віки…
Ще як Данилові дружини
Несли дозори вздовж ріки,
Прикривши спокій Батьківщини.
(3 votes, average: 3,33 out of 5)
Related posts:
- “Вона вертається…” Вона вертається. Двигтять хмари. Димлять біржі. Гарчать звірі. Держави валяться, Мерці входять в її чрево. Живі – в смерть. Вона […]...
- З ОДНОГО ДЖЕРЕЛА Де вам, друзі, траплялось, щоб од міста, села три ріки розливалось з одного джерела? Що не річка, то мова прагне, […]...
- В ЗИМОВУ НІЧ Ніч холоднюча надворі. В тиші дерева тріщать. В небі по-зимньому зорі, Мов перемерзлі, тремтять. Вийду і враз пригадаю: Був ще […]...
- “Сосновий ліс перебирає струни…” Сосновий ліс перебирає струни. Рокоче тиша на глухих басах. Бринять берези. І блукають луни, людьми забуті звечора в лісах. Це […]...
- ЧОЛОВІК ІДЕ ДОРОГОЮ Із радістю на обличчі, як з камізелькою, щільно прилиплою до грудей, з очима і устами розкритими, як розхрістаний одяг, з […]...
- СКЛЯНКА НЕ МОЖЕ ВИПАСТИ З РУКИ Рука, забандажована м’язами і бандажами, подібними до м’язів, біла, як стіни лікарень і їхні простирала, які вона називає своїми родичами, […]...
- “Закувала зозуленька…” Закувала зозуленька В зеленому гаї, Заплакала дівчинонька – Дружини немає. А дівочі молодії Веселії літа, Як квіточки за водою, Пливуть […]...
- ПРИТЧА ПРО РІКУ Давно колись була ріка Діала. І цар персидський на імення Кір. І лотоси біліли, мов піали. І берег грав вогнями, […]...
- ІКВА Де верби низько посхилялись – Долина в травах вздовж села. Раніш вона Іквою звалась, В Дніпро водицею текла, Її по […]...
- ВНОЧІ Листками вітер котить, І кидає в болото; Стежками попід гаєм Бездомний сум блукає, Обходить перелоги, Рахує панські стоги, Обходить хлопські […]...
- 2. ЯРОСЛАВ На батьківській захищеній землі Гаряча і подвижницька робота, Дзвенять натхненно в місті і в селі В руках майстрів сокири і […]...
- ГІРКА ЖИВУЧІСТЬ Де не глянь – деревій, деревій (Біла піна квіток довкруги) Звіробій золотіє в траві і Петрові цвітуть батоги, Мов батожено, […]...
- “Мені відкрилась істина печальна…” Мені відкрилась істина печальна: життя зникає, як ріка Почайна. Через віки, а то й через роки, ріка вже стане спогадом […]...
- “Любов – це грiх!” Менi вiд того сумно “Любов – це грiх!” Менi вiд того сумно. Я знаю, звiдки це до нас прийшло. Коли Господь про заповiдi думав, […]...
- “Над Дніпровою сагою…” Над Дніпровою сагою Стоїть явор меж лозою, Меж лозою з ялиною, З червоною калиною. Дніпро берег риє-риє, Яворові корінь миє. […]...
- Кола Змикаючи повіки, бачив: Сиділи уздовж усього обрію, Густо, мов ластівки на дротах, І все ближче, все тішснішими Концентричними колами, Амфітеатром […]...
- “Ти не прийшла, бо трапляється дощ…” Ти не прийшла, бо трапляється дощ. Ти завагалася, бо надходить осінь. Ти запізнилась, бо річки течуть. Ти не злякалась, бо […]...
- СЕРПЕНЬ. ДНІСТЕР …і врешті ми спинилися. Ріка текла внизу, одвічна і невпинна, а ми, мов на краю материка, де притча лопушана і […]...
- “Партитура рути… Трап…” Партитура рути… Трап… Довкруги – вигурк вод… Бузок вивив козуб, У краєвиди в’є арку, В’є у свiт і всує… в […]...
- Іван Підкова I Було колись – в Україні Ревіли гармати; Було колись – запорожці Вміли панувати. Панували, добували І славу, і волю; […]...
- “І – вітер зимовий…” І – вітер зимовий… Охолоджує землю і ріки, Заморожує все (Але ж ні – не навіки!), Все стискає, затискує, сковує […]...
- “Три дружини дозволяє правовірному Аллах…” (Газель) Три дружини дозволяє правовірному Аллах, Щоб його не подолали ні журба, ні зло, ні старх. Перша – подруга дозвілля, іскроока […]...
- Лиш журавлині голоси того продовжать “Умерти й сліду не покинуть на обікраденій землі”. Т. Шевченко лиш журавлині голоси того продовжать кого корогвою розіпне відчай над […]...
- “Хрупотять вечірком березневі сніги…” Хрумпотять вечірком березневі сніги, І ламається лід, хрускотить березневий: Ще сталево стискає мороз довкруги – Що вдалось розтопити веселому дневі. […]...
- “На срібнім денці тишини…” На срібнім денці тишини лежали круглі зерна сміху, і навалились на тини химери реготливих віхол. Вже відсміялись, знемоглися… Дивились порожньо […]...
- ПІСЛЯ ДОЩУ Дощ одшумів, і спориші понурі Принишкли – настрахалися грози. Кущі жоржин мокрісінькі, мов кури, Обтрушуються стиха від роси. В очеретах […]...
- “Вмирають вдови…” вмирають вдови це епоха йде прикривши за собою тихо двері і тиша і луна не сколихне вод забуття віддалених плес […]...
- “У Січеславі на старім заводі…” Д. Кулинякові У Січеславі на старім заводі, Що випускав комбайни для полів, Мені вручили, без облесних слів, Міцні ножі – […]...
- ТУГА Не чути зозуль, нема й солов’я, Якими дзвеніла юність моя. Ні дуба, ні клена… Лише землі Вклоняються лячно вбогі паплі: […]...
- “Ночі цієї…” Ночі цієї дерева залишені сам не сам із морозивом, нашорошені, гублять шорстке із сивою памороззю листя. І воно закружляло – […]...
- ПІСНЯ Грім грому, блискіток аркани, І ядра хмар, корогви неба змерклі. Тремтять з відбитими ногами і руками Козацькі черепи під Берестечком […]...
- ПРОКУРЕНА ЛОЗА В цій хаті тютюном настояно гірчило, Труїлась жінка лютим бакуном, Мочив лозу прокурений Кирило І плів, як вишивав, по жовтім […]...
- “Якщо в дитинстві схибив, прій на старість…” Якщо в дитинстві схибив, прій на старість І на переступи на нарікай, Бо що було б, якби, поклавши край Минулим […]...
- “Гроза в степу…” Нас було двоє в однім наметі, Біля вогню ми єдині були. Транзистор читав нам новини планети, І зорі над нами, […]...
- “Пани новітні й жебраки…” Пани новітні й жебраки – Це вже було колись. Роки минули і віки, Але чи світ змінивсь? Чи в шані […]...
- ПТАХ НЕ СИДИТЬ НА ГІЛЦІ Не прилетів птах до гілки, видно на ній тільки місце для його ніг, довкруги неї порожнечу, подібну до саду, купи […]...
- Кримські відгуки I. IМПРОВIЗАЦIЯ В гаю далекiм, в гущавинi пишнiй, Kвiти гранати палкi розцвiтають, Мов поцiлунки палкi на устах Iншим палким поцiлункам назустрiч, Мов […]...
- “Виносили Ольжича з камери…” Виносили Ольжича з камери І з камери Стуса несли… Та за усесвітнім гамором Не чувсь, Україно, твій схлип. І на […]...
- “І знову ті коні… Ті гриви червоні…” І знову ті коні… Ті гриви червоні, В які я чіплявся, неначе реп’ях, Впивалась цупка волосінь у долоні, Луною кришивсь […]...
- “Переглянуть, обміряють слово…” Переглянуть, обміряють слово, Перенюхають все разів п’ять. За тире, за уступи змислові Накладуть конфіскати печать. І на пробу – палає, […]...