Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові



ПРОКУРЕНА ЛОЗА

В цій хаті тютюном настояно гірчило,
Труїлась жінка лютим бакуном,
Мочив лозу прокурений Кирило
І плів, як вишивав, по жовтім – червоно,
На паску кошики, для бутлів під вино.

Великодні з роками помарніли
І висушила влада береги,
Кирилові плетіння перетліли,
Пластмаса панувала довкруги.
Немов пройшли по всьому вороги.

Але якось ранкової години:
Лозові візерунки – з боку, дном,
Гойдалися нав’язані корзини
І потягнуло гостро тютюном,
З Кирилової хтось пішов родини
Перед великоднем, як душі ждуть обнов.


ПРОКУРЕНА ЛОЗА - БАБІЙ СТЕПАН