ПРОКУРЕНА ЛОЗА

В цій хаті тютюном настояно гірчило,
Труїлась жінка лютим бакуном,
Мочив лозу прокурений Кирило
І плів, як вишивав, по жовтім – червоно,
На паску кошики, для бутлів під вино.

Великодні з роками помарніли
І висушила влада береги,
Кирилові плетіння перетліли,
Пластмаса панувала довкруги.
Немов пройшли по всьому вороги.

Але якось ранкової години:
Лозові візерунки – з боку, дном,
Гойдалися нав’язані корзини
І потягнуло гостро тютюном,
З Кирилової хтось пішов родини
Перед великоднем, як душі ждуть обнов.

(1 votes, average: 5,00 out of 5)

ПОЧАТОК І КІНЕЦЬ Хто таємниці знав, хто ближче був до суті – На тих чигала куля чи тюрма… Обірвані полки і комісари люті […]...

СКЛЯНКА НЕ МОЖЕ ВИПАСТИ З РУКИ Рука, забандажована м’язами і бандажами, подібними до м’язів, біла, як стіни лікарень і їхні простирала, які вона називає своїми родичами, […]...

ПТАХ НЕ СИДИТЬ НА ГІЛЦІ Не прилетів птах до гілки, видно на ній тільки місце для його ніг, довкруги неї порожнечу, подібну до саду, купи […]...

“Ще під інеєм човен лежав без весла…” Ще під інеєм човен лежав без весла, Ще не скреснув мороз, далина не воскресла – З того боку снігів задиміла […]...

“Білявий день втомився і притих…” Білявий день втомився і притих, І з глибини блакитного спокою Прямує сонце тихою ходою До роздоріжжя вечорів смутних. Не довгий […]...

ЗРУБ ЖИТТЯ “Ще не пройшли безжальні коси По ранніх травах, по мені”. Галина Турелик Ще не пройшли безжальні коси Лугами доленьки моєї, […]...

“Вивозять людей. Відривають…” Вивозять людей. Відривають Від рідних осель, від села, Від сили прароду й пракраю, Від кореня і джерела. Стоїть над душею […]...

ПЛИВУ ЗАГУБЛЕНА Пливу загублена в часі й просторі, Розбитий корабель серед бурхливих хвиль, Довкруги пустка й тьма, вгорі лиш зорі І місяця […]...

ГІРКА ЖИВУЧІСТЬ Де не глянь – деревій, деревій (Біла піна квіток довкруги) Звіробій золотіє в траві і Петрові цвітуть батоги, Мов батожено, […]...

“Печаль одвічна, вікова печаль…” Печаль одвічна, вікова печаль У нинішніх Марій, як і в Марій колишніх. Лягає тінь на лиця, як вуаль, На рід […]...

О Господи, почуй мої слова! О Господи, почуй мої слова! Благослови ранковую молитву! Одна мета – була б душа жива, Позбутись би суєтної гонитви! Дай […]...

ЛІНІЇ Лінії поземі, лінії доземі, Лінії прості, лінії криві Сплітаються вічно на Землі, Творять візерунки щораз то нові… Лінії, лінії, лінії… […]...

УСТИЛУГ Тремтять вогні удалині, Туман клубочиться над Бугом, Бринить росиста сива ніч Над потемнілим Устилугом. Мовчать обидва береги – Дрімає тиша […]...

“Партитура рути… Трап…” Партитура рути… Трап… Довкруги – вигурк вод… Бузок вивив козуб, У краєвиди в’є арку, В’є у свiт і всує… в […]...

“Ти живеш у далекому білому місті…” Ти живеш у далекому білому місті, на високому поверсі, твій будинок примітний : там неоновий напис холодним світлом видніється вдень […]...

2. ПРОЛОГ Нехай за обрій нас дороги зовуть, ведуть, на крилах мчать – але на батьківські пороги судилось нам із них вертать… […]...

ПРОЩЕННЯ Довго думаю про тих, що ображають словами мене… Довго думаю про тих, вчинки чиї ображають мене… Ближніми стали мені вороги… […]...

“Під дулами конвойних автоматів…” Під дулами конвойних автоматів жили, вмирали, навіть з домовин вставали. Як страждальців божий син підніме? Як судитиме розп’ятий їх, що […]...

“Б’є три години на міській вежі…” Б’є три години на міській вежі. Вказівка зачеркнула повне коло. Година вмерла. Але ти скажи: Не проклену кінцевости ніколи. Погасне […]...

“Якось-то йдучи уночі…” Якось-то йдучи уночі Понад Невою… та, йдучи, Міркую сам-таки з собою: “Якби-то,- думаю,- якби Не похилилися раби… То не стояло […]...

Розрита могила Світе тихий, краю милий, Моя Україно, За що тебе сплюндровано, За що, мамо, гинеш? Чи ти рано до схід сонця […]...

“Хрупотять вечірком березневі сніги…” Хрумпотять вечірком березневі сніги, І ламається лід, хрускотить березневий: Ще сталево стискає мороз довкруги – Що вдалось розтопити веселому дневі. […]...

ЛЕГІНІ Молодий Івасюк, молодий Білозір – Української пісні легіні, Ви долали світи і сягали до зір, Дарували любов Україні. Надихали усіх […]...

МІСТО В ТУМАНІ Що вулиці… На вулицях – що?.. В лампах денного світла сліпну, немов сова. Дядьком із коромислом залізним пройшов, погойдуючи вогнями-відрами, […]...

НАВІЯНЕ СІЧНЕВОЮ ХУРТЕЧЕЮ Замітають сніги, білий шлях замітають, Тополина, немов бадилина, – в снігах. Наче пам’ять сніги-вороги замітають, – Дивні пахощі, свіжість терпку, […]...

“Ночі цієї…” Ночі цієї дерева залишені сам не сам із морозивом, нашорошені, гублять шорстке із сивою памороззю листя. І воно закружляло – […]...

“То страх – в історію, як прірву…” То страх – в історію, як прірву, Дивитись: невідплачені борги, Обмануті людські надії, віри, Поховані без помсти вороги… Чи хтось […]...

“До зір гукну: – Всміхалися навіщо?..” До зір гукну: – Всміхалися навіщо?.. На суд, як скаржник, місяця зову. А ти, гультяю, ти, прудкий вітрище, Знічев’я, скажеш, […]...

“Запахла осінь в’ялим тютюном…” Запахла осінь в’ялим тютюном, Та яблуками, та тонким туманом, – І свіжі айстри над піском рум’яним Зорюють за одчиненим вікном. […]...

“Дитинство в юність лунко переходить…” Дитинство в юність лунко переходить, Немов галайстра дієслівних рим. Вона – як вихор – над буттям старим Споконвіків звитяжно верховодить. […]...

ПОВЕРНЕННЯ ШЕВЧЕНКА Заслання, самота, солдатчина. Нічого. Нічого – Оренбург. Нічого – Косарал. Не скаржився. Мовчать. Не плакав ні від чого. Нічого, якось […]...

НА ШЛЯХУ Обплетений вітрами ранок шугне, мов циганя з води і на піску кричить з нестями, обсмалений і молодий. Ріка зміяста з […]...

САМООБСЛУГОВУВАННЯ Дивовижний народ! Найбільші його вороги Сконали своєю смертю. Не кажу вже про Сталіна і про Гітлера. Лазар Каганович, один з […]...

06. НАД ВОДОЮ На березі білі берези напнуті, мов струни. День вітром по них потягає, неначе смичком, і шепотом падає в хвилі, як […]...

ЛІТЕРАТУРНЕ І Нередаговані книжки – Розхристані поети, В літературу – навпрошки Без рангів, еполетів… Їм, як Тарасові – Панька, Нема серед […]...

СТЕПОВИЙ РАНОК Ще ночі мла не зворухнула крил, Щоб степові покинути долини, І спить у млі далекий ряд могил – Сумних слідів […]...

ВАВИЛОН Колиско рабства, з пороху постала, І в порохи повергнута навік! Поміж Єфрату й Тигру, як зарік, Відвагу й силу здавна […]...

НЕМАЄ БОГА Немає Бога, як немає причини плакати чи сміятися, усе відбувається так, як могло б не відбуватися, усе існує так, як […]...

“Дорога пнеться вгору, вгору…” Дорога пнеться вгору, вгору, В шофера згоди не пита… По всьому видно, що нескоро Доберемось до Буркута. То стихне, то […]...

МОТИВ ЛЕОНІДА КИСЕЛЬОВА Цей чоловік мені не симпатичний, А він же зла нікому не зробив, – Він взяв і дротом сад обгородив, Цей […]...

Related posts: