Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







“До зір гукну: – Всміхалися навіщо?..”

До зір гукну: – Всміхалися навіщо?..
На суд, як скаржник, місяця зову.
А ти, гультяю, ти, прудкий вітрище,
Знічев’я, скажеш, колихав траву?..

Я вам не вірю. Чуєте? Ви в змові!
Вмудрялися – це ствердить і вона –
Не лиш чужі підслухувать розмови,
А й келих ночі підливать вина.

І як сп’яніли юні до безтями, –
Холодні й вічні, й безсоромні, ви
Сміялись, аж гойдалися, над нами
І чарували шепотом трави.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)


“До зір гукну: – Всміхалися навіщо?..” - КАРПЕНКО МИКОЛА