Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






“У тліючих вогнищах рвуться каштани…”

У тліючих вогнищах рвуться каштани,
Осінньої ночі стріляє вогонь, –
Вистрілює осінь набої останні,
І вітер сліди заміта удогонь.

У вогнищах пізніх стріляють каштани,
Хтось довго від залпів лунких не засне,
Схололою ватрою сивий світанок
На брови, на скроні, на серце війне.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

“У тліючих вогнищах рвуться каштани…” - БАБІЙ СТЕПАН