Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







ГРОЗА

Як легко нам любить весною
Бурхливу тимчасовість гроз
З їх перспективою ясною,
Коли уже минув мороз.
Як прото бачити у втратах,
В опалім цвіті зав’язь-плід,
І кольори майбутніх райдуг,
І звершення майбутніх літ…
Та якось ми у пору пізню
Проллєм нещирую сльозу
І перетворим на осінню
Колись весняную грозу.
І раною з’ятриться ранка,
І вмить оголиться рясне,
І хтось страждатиме до ранку,
І хтось утомлено засне.
І тут у серці на світанні,
Свойого відкриття ждучи,
Гроза осіння і остання
І справді вдарить уночі.
І щось тоді навіки зникне,
Щось упаде між нами ниць…
І будуть гірко плакать вікна
В холоднім громі блискавиць.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 2,00 out of 5)


ГРОЗА - ТРЕТЬЯКОВ РОБЕРТ