ЛЮДИНА

1
Ніч темна, олив’яна, зимна, люта, чорна,
Лиш вітер
обертає хмар важенні жорна.
Лиш срібна смерть іде в садиби на
жнива,
й кугикає кугач, лулукає сова.
Мов кінь, в розгоні
вихор перед прямом брами
Стає, й скрегочуть ланцюги й дубові трами.

Та рвучий подув торсає похмуру тінь,
що
сволоком втекти не хоче в далечінь.
Як сяйво місяця з-за хмари піднеслось,

Бач: перед брамою стоїть самітний хтось.

2
“Незнаний приятелю мій, навіщо ждеш,
Задивлений в
покрівлю хмурих, сивих веж?
Навіщо неспокійний зір підносиш
зчаста?”
“Я жду, бо замкнене за брамою є щастя”.
“Як
довго, гей, як довго, сірий друже, ждеш?
Чи день, чи два, чи три, чи, може,
тиждень теж?”
“Не тямлю вже, як довго; від безвічних літ,

вже відколи колишеться на осі світ”.
“Скажи твоє імення,
брате мій, що ждеш
Так довго, довго, цілий вік безмеж,
що
навіть згорбилась тобі з утоми спина.
Скажи твоє йм’я!” – “Моє
ім’я… людина”.

(1 votes, average: 5,00 out of 5)

“Чим глибша людина, мій Друже…” Чим глибша людина, мій Друже, – Тим більше спроможена страждати: Бо приязнь – неначе відкраяти Окраєць свойого “я” й прийняти […]...

“Людина розповзається, як зібрання народне…” Людина розповзається, як зібрання народне – хапаєшся за погляд, щось гукаєш колоритне – та вислизає, заповзає у таємні сховки, привалює […]...

13. МЕТЕОР “Де батьківщина, де твоя, скажи. Якої син планети чи комети, які твій лет міжсвітний має мети, де перед мандрами давніш […]...

“Здається з нами щось уже не те…” Здається з нами щось уже не те… І навіть люди, місто й камні, Щось прошепоче – Те усе святе У […]...

ДОБРА ЛЮДИНА Мы рады б жить в согласье и совете, да обстоятельства не таковы Бертольд Брехт над річкою з вудкою сидить добра […]...

“Ти знаєш, що ти – людина?..” Ти знаєш, що ти – людина? Ти знаєш про це чи ні? Усмішка твоя – єдина, Мука твоя – єдина, […]...

ЛЮДИНА І НІЧ Усе роздягнено, і все напоготові. Ніч повертає голову: пора! Гармата – бух! І горобці – ура! Розквітли океани малинові. Півлюдства […]...

ЛЮДИНА В АКВАРІУМІ Він був не рибою – людиною. Гаряча кров текла судинами. Та з дивності захмарної занурився в акваріум. Обріс по вуха […]...

ДО МУЗИ + 1 Навіщо ти прийшла до мене Й застукала в вікно? Навіщо серце б’є шалене, А думка з ним водно. […]...

“Людина вийшла у безмежне море…” Людина вийшла у безмежне море із приладом наївного рибалки, щоб привид щастя, вимріяний змалку, ловити так, як ловлять альбакора. Щоб […]...

ОБ’ЯВЛІННЯ Я ждав так довго, я ждав на хвилю ту, як врешті зрозумію життя таємний глузд, зів’ялий лист незнання, мов буря, […]...

Війни Ростиславичів І довідались про злочин І князі, і вояки… Але проти них злочинець Вже веде свої полки. Святополк, поляки, угри Творять […]...

ЯК СПИТАЄ ДОЧКА ПРО МЕНЕ Я одяг свою форму воєнну І петлиці нашив фронтові… Як спитає дочка про мене, Десь волошки рвучи польові… Як спитає […]...

БЕРЕЗНЕВИЙ СПОМИН Спасибі, друже-березню, спасибі за перші сльози радості на шибі, за пам’ять розвеснілої землі, збережену в озимому зелі. Ти вчасно, друже-березню, […]...

04. КОЛОМИЙКА ПРО ПРОВЕСНУ Вітер віє, вітер буйний, віє за горою, мороз ходить, мороз бродить під руки з весною. В річці риби, в полі […]...

ЗАПРОШЕННЯ Вже спалюється день на вугіль ночі, росою вечір трави з попелу полоще, і ляк, мов свердел, твоє серце точіть, і […]...

ЧОМУ ТАК РОЖІ ПОСУМНІЛИ? Чому так рожі посумніли, Скажи, скажи, чому? Чому квітки в траві змарніли,- Чи осінь ждуть німу? Чом пташка жалісно співає […]...

КАССАНДРА беру своє звітріле обличчя й занурюю в дзеркало там світиться біла скеля і горять два холодні колодязі над мовчазною брамою […]...

“Де ти, друже мій єдиний…” Де ти, друже мій єдиний? Розминулись ми в путі. За туманами ідилій жду тебе на самоті. Жду на тихім перехресті […]...

СУТІНЬ Долоні сну в весінніх сінях лягли на струн прощальнім шумі. В твоїх очах блакитна сутінь. Не дно кларнета – дно […]...

КРИВАВА ГОДИНА Тебе не було на термометрах і годинниках, і навіщо було носити пашпорт для слини, навіщо відкривати дерева на краях уст […]...

І. “Довго спали вітри у ярах на припоні…” Скажи, что делать мне с тобой: Недостижимой и единственной, Как вечер дымно-голубой? А. Блок Довго спали вітри у ярах на […]...

“Чого ти приходиш до мене уранці, удень і вночі?..” Чого ти приходиш до мене уранці, удень і вночі? З’являєшся в полі. З’являєшся в лузі. В діброві. То, наче листочок, […]...

У НІЧ НОВОРІЧНУ Як у синіх горах засіяє зірка, Стане на порозі Новорічна ніч, Ви перед минувшим, спершись до одвірка, І перед майбутнім […]...

“Вони пройшли лункою ряснотою…” Дружині Вірі Вони пройшли лункою ряснотою В моїм, як вирва, несвятім житті, Та не скрасили сліду за собою – Минальний […]...

ПОЕТОВА ВЕСНА Ну що ж, поете безіменних мрій? В твоїй чернетці пишних віршів рій дзвінкими римами впиває, як вино. Ти крізь вікно […]...

ГАК Ця стіна рівно освітлена промінням, а навпроти – стіна в затінку. Між ними садок чи то парк з водограєм, з […]...

РОМАНТИКОВІ Тривай, тривай, о, мрійний брате! Покиньмо стуму і печаль! З життям ще довго треба грати І нести серце на одчай! […]...

ПРИЛЕТІЛА ЗОЗУЛЕНЬКА Прилетіла зозуленька З темного лісочку; Сіла, пала, закувала В зеленім садочку. Ой як вийшла Марусенька, В неї запитала: “Скажи мені, […]...

“Скажи мені, які у тебе очі?..” Скажи мені, які у тебе очі? Ідуть літа. Ловлю себе на тім, Що образ твій, мов свічка серед ночі, Вгасає […]...

СКАЖИ МЕНІ, ДНІПРЕ Скажи мені, Дніпре, в якому стражданні, Із серця якого народжений ти? Скажи мені, Дніпре, в якім сподіванні, З якої упав […]...

“Півпуда бринзи і корзина перцю…” Півпуда бринзи і корзина перцю, І сірий дощик скаче в казані… Як доведеться, то вже й доведеться З тобою й […]...

І знову дощ і знову знову знову і знову дощ і знову знову знову ми мовчимо і знову мовчимо і знову не наважимось немов глумливий дощ підслухає […]...

“Ви, що, не знаючи мети…” Ви, що, не знаючи мети, Спиняли стомлені здорового, Лежіть собі – до неба йти Ще довго. І ви, що до […]...

ДВА ТИЖНІ Два тижні як ми мовчимо Два тижні як ми чужі… Чи були ми коли так нестримно злими Скажи, скажи? 25. […]...

СЕКУНДАНТИ Летить пекучий і жорстокий час націленою кулею Дантеса. А десь у тінь ховається Данзас, не маючи до слави інтернету. Бо […]...

“Чого ви не гаптовані туманом…” Чого ви, мої вірші, не естрадні, Чого ви не гаптовані туманом, Чом догори ногами не стаєте, Чому не прикидаєтесь байками, […]...

“Україно моя, моя люба Вкраїно…” Україно моя, моя люба Вкраїно, Чим я втішу тебе, чим тебе заспокою? – Чи про все те розкажу, як тебе […]...

“Учулося крізь сон, що кінь ірже…” Учулося крізь сон, що кінь ірже, Схопивсь і – до вікна – хоч глянуть Ба, голубе! Усе твоє – уже […]...

“Оця весна, оця гроза пресчиста…” Оця весна, оця гроза пречиста, Над містом галопуючі громи… Серця бруньок розпурхуються в листя, Між цього і відроджуємось ми. Високо […]...

Related posts: