“Стара церковця…”
Стара церковця
встала із небуття
(проіржавлена зверху,
прогнила ізнизу)
банями заблищала,
стінами засиніла,
вікнами заясніла…
Впустила людей,
засвітилася вимита,
фресками, іконами
з-під пороху усміхнулася.
Стара церковця
встала із небуття:
двір, де буяли
чагар з бур’янами, –
вичищений,
повен святкового люду,
що сплітається у віночок
над корзинами з паскою
довкола церковиці…
Не довкола церковці –
покоротшав, аж надто, вінок
за отої руїни.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)Related posts:
- Пора! для этого огня – Стара! – Пора! для этого огня – Стара! – Любовь – старей меня! – Пятидесяти январей Гора! – Любовь – еще […]...
- СТАРА ХАТА На тин плечима сперлась хата. Стара, покинута, горбата, Уже оглухла і осліпла, А все ще тягнеться до світла. Вже не […]...
- СТАРА ХРЕСТОМАТІЯ Усе на світі хочу знати я, мені у серце зазира очима літер хрестоматія – ще довоєнна та, стара. Така ж […]...
- ДО СТАРОЇ МАТУСІ Ти куди, старенька матусю? На той горб, де стояла церковця? Її пень обгорілий ще куриться У згарді могил довкола. Порахуй […]...
- ПИШЕ СТАРА МАТИ Стрілецька пісня Пише стара мати, Пише приїджати, Чим скоріш додому. Що робити, що почати Мені молодому. Ой ходжу я, блуджу, […]...
- СТАРА КІНОХРОНІКА На мить сповзли з екрана реалії ракетні. Дивлюсь – очам не вірю, мов справді бачу сон: Майнули білі коні – […]...
- ДУША ЦЕРКОВЦІ Душа старої церковці Ходить між буками, Гребе на горбі, на згарищі, Чи не лишилося щось З мосяжних хрестів, Якийсь уламок […]...
- Стара площа Над замком середньовічним, де мури глухі, зубчаті, Зводиться повний місяць, дроблячи світлом хмари. Тихо навколо й темно, тільки годинник з […]...
- СТРАГОРА Рідну землю падолистом Вкрила осені пора. В помережане намисто Одягалася Страгора. На чолі – калини гроно, Золотий віночок див, А […]...
- СТАРА ПІСНЯ НА НОВИЙ МОТИВ Я тебе любив, я так любив, Горе моє, зоре, ладо-знадо, Що слова од щастя розгубив І ніхто довіку їх не […]...
- “У видимому немає окремого…” У видимому немає окремого. Усе переплетено. В перетіканні – всі речі. . . . . . . . . . […]...
- БУТИ! Те, що було, що є, що буде, уже в мені, іще в мені: цього не візьме днів остуда, час людства […]...
- ПРАВДА І прийшла вона, і сказала, Охопивши могильний мох: – Я всі сльози твоїх злизала Із потрісканих щік епох. І в […]...
- МЕТАМОРФОЗА З АВТОПОРТРЕТОМ, АБО ЯК ЄВРОПЕЄЦЬ СТАВАВ ЄВРОАЗІЙЦЕМ Був – аж не віриться – юним, веселим, Як вітерець у маю. Гріли земля, рідний сад і оселя Душу вразливу […]...
- “Тисячолітній дуб в Холодному Яру…” Тисячолітній дуб в Холодному Яру, Воскреслий з небуття маленький хутір Буда. Як мало важить те, що я колись умру, Як […]...
- В МОЇЙ ДУШІ СТРАШНА ПОРОЖНЯ В моїй душі душі страшна порожня, Як в зимній келії черця, І я стою, як придорожна Стара святиня без жерця. […]...
- “Як солодко в північній тишині…” Як солодко в північній тишині Давно прочитані книжки перегортати І знову – з радістю і сумом – зустрічати Все те, […]...
- “Ти приснилась мені у весільній фаті…” Ти приснилась мені у весільній фаті, Біла лілія – в чорнім волоссі… Нам великою радістю стане в житті, Що відбудеться, […]...
- УКРАЇНСЬКИМ ГЕРОЯМ Ці слова не звучать голосніше, Лиш уява на мить ожива. І для мене таки найстрашніше – Скам’яніла від болю трава. […]...
- “І місячну сонату уже створив Бетховен…” І місячну сонату уже створив Бетховен. І тінь місяцехода вже зорям не чужа. А місяць все такий же: і молодик, […]...
- НА ГРАНИЦІ На границі Буття й небуття, Життя й забуття Стоїть “Я”, Моє “Я”, Мов Розп’яття. Цупко в землю вп’ялось, стрімко вгору […]...
- LARGO DE BOTICARIO Старі ліхтарі подибали На площу з сухою криницею. В ліяни замоталася повня. Пахучий дощ стукоче: Ксилофон – черепиця, Цвітистої вілли. […]...
- “Сріблом відсвічують Світязя хвилі…” Сріблом відсвічують Світязя хвилі, Плинуть вздовж берега лебеді білі, Мріють в заплавах рибальські човни, Світ повен світла і таїни. Сосни […]...
- МОГИЛА ПРЕДКІВ Тут, біля давньої церковці, Де святили на Спаса маківки й калину У дзбанах, поливаних склицею, Стоїть могила моїх предків. Кована […]...
- КЛІТКА З ЛЕВОМ Лев, той що квіти крові випускає, Вусатий мопассан, гриваста смерть, – Красунь за грати подихом вдихає І лиже животів їх […]...
- ПЕРЕД ЄВРОПОЮ Згадуючи жертви Лінцу, індиферентнсіть до жертв большевизму… “Противенство українського духовного життя та життя європейського – є безсумнівним”. О. Ольжич “І […]...
- “Біло і холодно. Сиро, імлаво…” “Забіліли сніги, забіліли білі…” (Народна пісня) Біло і холодно. Сіро, імлаво. Тихе Різдво – над полями сумними, Холодом дихає в […]...
- ФАНТАЗОЦИРК Я околений жмутом моїх відчувань. Але я їй скажу, що вони всі – довкола неї. Захід над бухтою. Які засліплюючі […]...
- КОРОТКА БАЛАДА ПРО ЩАСЛИВИЙ КІНЕЦЬ Була собі казка стара, А в казки – щасливий кінець. Зустрівся із смертю боєць, Але відступила стара. І вижив солдат, […]...
- “що торговця у храмі зупинить вода…” що торговця у храмі зупинить вода, що на денці долоні церковця руда, що зникомі приходять сюди по слідах невідталого крику, […]...
- “Запитаєш: навіщо так гостро…” Запитаєш: навіщо так гостро Всім довкола пройматись-боліти? Адже світ цей уміють так просто по своїй обігнути орбіті. Є ж і […]...
- “Підкрадається тихо старість…” Підкрадається тихо старість, Хитромудра яга-злодюга, Погойдавши безсмертя парість, Поманивши: “Замовкне туга! І ти зайдеш у храм високий, Де немає ні […]...
- ГОЛОС МОРЯ Мов гамір труб і бубнів, псалма дзвонів, Мов водоспад, що вниз невпинно рве, Мов тисяч львиць, що кожна з них […]...
- Канцерогенний сад крізь мармур і нейлон канцерогенний сад крізь мармур і нейлон розстелює тобі циганські простирадла і жовтопалий день як глина за селом розчинений для нас […]...
- “14. бо…” бо тілá в любові протикаються щілинами крізь стіни небуття і задихаючись вдихають час який спиняється на мить і рухається по […]...
- “Росте черешня в мами на городі…” Росте черешня в мами на городі, Стара-стара, а кожен рік цвіте, Щоліта дітям ягодами годить, Хоча вони й не дякують […]...
- БІЛЯ НЕМИНУЧОГО Довкола ліс і ліс густий… А тут галявина біля старого дуба. Він затіняє сонце – то ж дивлюсь, Неначе від […]...
- “Жінка – українка…” Жінка – українка Й відгомін бандури… Ще одна сторінка З далечей похмурих. Те мужське козацьке – Заняття кобзарське Перебрала жінка, […]...
- “Десь там село за горбами далекими…” Село на нашій Україні… Т. Шевченко Десь там село за горбами далекими, Мрякою вкрите глибокої осені, Блимає вогниками невгасимими. Нині […]...
- “Рік новий старе перебирає…” Рік новий старе перебирає (Тільки стукає новий у серце вірш), Знову ті ж обшарпані трамваї, Що не вміють їхати скоріш. […]...